Право на публічну службу – суб’єктивне публічне право особи в контексті його змісту, обсягу та обмежень

Анотація

Дана стаття присвячена дослідженню дефініції права на публічну службу та виокремленню її ознак, беручи за основу поняття прав людини. За результатами порівняння суб’єктивного публічного права особи та суб’єктивного приватного права особи, встановлено приналежність права на публічну службу до суб’єктивних публічних прав фізичної особи.

В рамках даної статті проаналізовано правомочності, які складають зміст права на публічну службу. Визначено поняття обсягу права на публічну службу та встановлено, що межі здійснення права на публічну службу є в повній мірі аргументованими законодавцем. Автором робиться акцент на тому, що забезпечення права на публічну службу є одним з головних завдань держави.

Зроблено висновок, що від реалізації та гарантування права на публічну службу залежить ефективність виконання, покладених на неї функцій.