Особливості діяльності міжнародної організації праці, як суб’єкта трудового права

Автор(и)

  • Л. О. Остапенко Національний університет «Львівська політехніка»
  • Н. В. Дубчук Національний університет «Львівська політехніка»
  • О. В. Павлишин Національний університет «Львівська політехніка»
  • Ю. С. П’яніков Національний університет «Львівська політехніка»

Ключові слова:

Міжнародна організація праці, трудова міграція, безробіття, трудове право; міжнародне трудове право, трансформація.

Анотація

У статті розглядається Міжнародна організація праці (МОП) — міжурядова установа, що займається регулюванням питань, пов’язаних з умовами праці та соціальним захистом у світовому масштабі. Основу її діяльності становлять два види документів: конвенції та рекомендації.

Конвенції МОП — це багатосторонні міжнародні договори, що встановлюють мінімальні стандарти у сфері праці. Вони набирають юридичної сили для конкретної держави тільки після ратифікації, тобто коли держава бере на себе зобов'язання виконувати їхні положення. Тобто країна стає юридично зобов'язаною імплементувати ці стандарти в національне законодавство.

Рекомендації МОП мають консультативний характер: вони не є обов'язковими, але містять детальні інструкції з імплементації конвенцій. Таким чином, рекомендації виступають орієнтиром, як забезпечити дотримання прийнятих стандартів.

Роль МОП у розробці стандартів полягає не лише у створенні правової основи, а й у впливі на політику держав-учасниць. Ратифіковані конвенції формують основу для оновлення трудового законодавства, стимулюючи держави впроваджувати більш справедливі умови праці та соціальний захист.

Міжнародна організація праці (МОП) відіграє ключову роль у захисті прав працівників, розробляючи конвенції та рекомендації, спрямовані на забезпечення гідних умов праці та соціального захисту. Її діяльність спрямована на підвищення якості праці для всіх працівників незалежно від сфери зайнятості.

Структура МОП включає кілька основних органів, серед яких Генеральна конференція, Адміністративна рада, Міжнародне бюро праці та Міжнародна рада праці. Генеральна конференція — головний орган організації, до складу якого входять представники держав-членів. Саме на її засіданнях ухвалюються конвенції та рекомендації, а також формуються основні напрямки діяльності МОП.

Адміністративна рада виконує управлінські функції та контролює повсякденну роботу організації. Вона також стежить за тим, як держави-члени виконують свої зобов’язання відповідно до ратифікованих конвенцій.

Міжнародне бюро праці виконує роль секретаріату. Воно готує необхідні матеріали для засідань Генеральної конференції та Адміністративної ради, а також реалізує програми й проекти, спрямовані на досягнення цілей організації.

Україна приєдналася до Міжнародної організації праці 12 травня 1954 року. Відтоді держава ратифікувала понад 60 конвенцій МОП, які охоплюють ключові аспекти трудових відносин. Зокрема, вони стосуються свободи асоціацій та колективних переговорів, протидії примусовій та дитячій праці, забезпечення рівності на робочому місці, дотримання норм безпеки та гігієни праці, розвитку систем соціального захисту та сприяння мобільності працівників.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-08

Як цитувати

Остапенко, Л. О. ., Дубчук, Н. В., Павлишин, О. В., & П’яніков, Ю. С. (2024). Особливості діяльності міжнародної організації праці, як суб’єкта трудового права. Академічні візії, (39). вилучено із https://www.academy-vision.org/index.php/av/article/view/1433

Номер

Розділ

Право