Система «Кафала» як форма сучасного трудового рабства в країнах Близького Сходу

Анотація

Сьогодні, в умовах глобалізації, зростання трудової міграції та загострення питань соціальної справедливості, система «кафала» привертає більшу увагу науковців, правозахисників та міжнародних організацій. Як конкретна модель регулювання трудових відносин, вона функціонує в низці арабських країн, передусім у Перській затоці, та передбачає повну залежність іноземного працівника від роботодавця-спонсора. Така система, хоча і сприяє контролю за міграцією та забезпечує економічну вигоду приймаючим країнам, водночас створює серйозні ризики порушення прав людини.

У межах дослідження проаналізовано історичні витоки формування системи кафала, її правове підґрунтя, сучасні механізми функціонування, а також дослідження для трудових мігрантів — серед яких юридична та соціальна вразливість, недостатність гарантій праці , неможливість змінити місце роботи без дозволу спонсора , обмеження свободи пересування. Особливу увагу приділено аналізу законодавства окремих країн Перської затоки та наявним спробам реформування системи з боку урядів і міжнародної спільноти. Система кафала розглядається як елемент трудової політики, що формує сучасні соціально-економічні виклики в регіоні. Її збереження часто обумовлює економічні інтереси, що зумовлюють складність реформ і опір змінам. Автори пропонують свої рекомендації щодо вдосконалення національного трудового законодавства до міжнародних стандартів захисту прав мігрантів , а також необхідно створити дієві механізми правового захисту працівників. Подолання викликів, пов’язаних із функціонуванням системи кафала, потребує комплексного підходу: від політичної волі до міжнародного співробітництва та посилення контролю за дотриманням прав людини.