Формування навантаження «критичної потужності» на рівні порогу втоми в умовах симуляції змагальної діяльності у веслуванні академічному

Автор(и)

  • Ольга Русанова Русанова Ольга, доктор наук з фізичного виховання і спорту, доцент, Національний університет фізичного виховання і спору України https://orcid.org/0000-0001-7495-7030
  • Сергій Майстренко Майстренко Сергій, здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти «Доктор філософії» Національний університет фізичного виховання і спору України https://orcid.org/0009-0005-0936-7612
  • Їлунь Вей Вей Їлунь, здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти «Доктор філософії», Національний університет фізичного виховання і спорту України https://orcid.org/0009-0002-0552-0817
  • Юрій Шкребтій Юрій Шкребтій доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор, Національний університет фізичного виховання і спорту України https://orcid.org/0000-0001-7092-984

Ключові слова:

веслування академічне, критична потужність, поліноміальна модель, стійкий стан, поріг втоми, працездатність

Анотація

Анотація. Дослідження присвячено пошуку нових можливостей збільшення спеціалізованої спрямованості тренувального процесу кваліфікованих веслувальників. За основу прийнято концепцію D. Hill [3] і D. Pool et al [7], яка формує потужність навантаження на рівні перехідних процесів «стійкого» стану і компенсації втоми. Мета дослідження – виявити взаємозв’язок між працездатністю на рівні порога втоми та середніми показниками ергометричної потужності під час симуляції змагальної діяльності у веслуванні академічному. У дослідженні взяли участь 12 кваліфікованих веслувальників (чоловіки, відкрита категорія, 23,2±1,7 років). Методи. Тестування здійснювали на ергометрі Concept RowErg під час моделювання змагальної дистанції 2000 м із реєстрацією потужності в режимі реального часу (дискретність 5 с). Визначено поліноміальні тренди зміни потужності та проведено кореляційний аналіз між початком лінійного відхилення гіперболи та середньою ергометричною потужністю. Рівень концентрації латату крові визначено на 3-5 хвилині відновлення (реєстрували найбільші показники). Результати. Отримано виражені трендові залежності (R²=0,7–0,9) і встановлено сильний позитивний зв’язок між показниками (r=0,99; p<0,001) лінійного відхилення поліноміальної ліній тренду і точки переходу на дистанційну роботу під час симуляції змагальної дистанції 2000 м в веслуванні академічному. Відмічено тенденцію до зв’язку між модельники показниками лінії тренду і ємністю гліколітичних реакцій. Показано, що різниця між моделлю і реальним переходом на дистанційний хід (≈20–40 Вт) може бути розглянута, в якості потенційний резерв розвитку спеціальної працездатності веслувальників. Висновки. Результати підтверджують, що використання критеріїв «критичної потужності» є доцільним для індивідуалізації параметрів навантажень на рівні порогу втоми та оптимізації тренувальних впливів у висококваліфікованих спортсменів для спрямованого підвищення спеціальної працездатності відповідно вимого змагальної діяльності на дистанції 2000 м. Ключові слова: веслування академічне, критична потужність, поліноміальна модель, стійкий стан, поріг втоми, працездатність.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-31

Як цитувати

Русанова, О., Майстренко, С., Вей, Ї., & Шкребтій, Ю. (2025). Формування навантаження «критичної потужності» на рівні порогу втоми в умовах симуляції змагальної діяльності у веслуванні академічному. Академічні візії, (48). вилучено із https://www.academy-vision.org/index.php/av/article/view/2311

Номер

Розділ

Освіта/Педагогіка