Антикризові стратегії управління інвестиційними проєктами туристичних підприємств

Автор(и)

  • Д. Ю. Петришин викладач кафедри економіки і менеджменту Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського https://orcid.org/0000-0003-1607-1172
  • О. В. Радзімовська викладач кафедри економіки та менеджменту, Львівський державний Університет фізичної культури імені Івана Боберського https://orcid.org/0000-0003-0190-0740
  • Л.-Р. Ю. Камінський аспірант ЗВО «Львівський університет бізнесу та права» https://orcid.org/0009-0009-5002-8734
  • Т. Я. Крижанівський аспірант, ЗВО «Львівський університет бізнесу та права» https://orcid.org/0009-0004-8483-4789
  • М. В. Цімура аспірант ЗВО «Львівський університет бізнесу та права» https://orcid.org/0009-0008-4827-877X

Ключові слова:

антикризове управління, інвестиційні проєкти, туристичні підприємства, Карпатський регіон, стійкість (резильєнтність)

Анотація

Анотація. У статті досліджено антикризові стратегії управління інвестиційними проєктами туристичних підприємств із фокусом на Карпатському регіоні (Україна, Польща, Словаччина, Румунія). Мета – систематизувати та апробувати інструменти запобігання, адаптації й відновлення в умовах пандемії COVID-19 та повномасштабної війни. Методологія поєднує системний і проєктний підходи, сценарний аналіз, порівняльні кейс-стаді та evidence-based policy, спираючись на публікації 2020–2025 рр., звіти міжнародних організацій, нормативні акти й статистику. Розмежовано ризик-менеджмент і кризовий менеджмент у проєктному циклі та обґрунтовано трикомпонентну рамку антикризового управління: операційно-проєктний вимір (бюджет, строки, якість), фінансово-структурний (реструктуризація боргу, альтернативні джерела капіталу, державна підтримка) і стратегічний (диверсифікація продуктів і ринків, цифровізація, сталий розвиток). Узагальнено міжнародні практики UNWTO/OECD, локалізовано їх для Карпат, окреслено роль «туризму солідарності» під час гуманітарних викликів. Показано, що внутрішня переорієнтація попиту, цифрові рішення (онлайн-канали збуту, BIM, big data) та фінансова санація підвищують витривалість проєктів; на макрорівні дієвими є протоколи кризового реагування, програми стимулювання попиту й кадрові інструменти перекваліфікації. Порівняння з Польщею, Словаччиною та Румунією виявляє критичну роль інституційної спроможності та доступу до фондів ЄС. Артикульовано рекомендації для бізнесу й публічної політики: інтеграція антикризових процедур у всі стадії проєкту, узгодження зі стандартами сталого туризму, розбудова міжрегіональних платформ співпраці й використання євроінтеграційних можливостей для відновлення інфраструктури. Зроблено висновок про потенціал туризму як каталізатора повоєнного відновлення за умови інвестицій у стійкість, інновації та партнерство. Ключові слова: антикризове управління, інвестиційні проєкти, туристичні підприємства, Карпатський регіон, стійкість (резильєнтність).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-10

Як цитувати

Петришин, Д. Ю., Радзімовська, О. В., Камінський, Л.-Р. Ю., Крижанівський, Т. Я., & Цімура, М. В. (2025). Антикризові стратегії управління інвестиційними проєктами туристичних підприємств. Академічні візії, (49). вилучено із https://www.academy-vision.org/index.php/av/article/view/2372

Номер

Розділ

Соціальні та поведінкові науки