Інтервальне гіпоксичне тренування як засіб розвитку анаеробної працездатності плавців на етапі спеціалізованої базової підготовки

Автор(и)

  • Божена Олегівна Буховець доктор наук з фізичного виховання та спорту, викладач кафедри гімнастики та фізкультурно-спортивних технологій; ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», м. Одеса, Україна https://orcid.org/0000-0003-2386-3995
  • Дмитро Федорович Драбик аспірант кафедри гімнастики та фізкультурно-спортивних технологій; ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», м. Одеса, Україна https://orcid.org/0009-0007-4500-0919

Ключові слова:

анаеробна потужність, спеціальна фізична підготовка, гіпоксичні навантаження, швидкісна витривалість, спортивна працездатність, Wingate-тест, спринтерські дистанції, функціональні показники, підлітковий вік, тренувальний процес

Анотація

Анотація. Мета дослідження – експериментально обґрунтувати ефективність застосування інтервального гіпоксичного тренування у системі спеціалізованої базової підготовки плавців для підвищення їх анаеробної працездатності та спеціальної швидкісної витривалості. Дослідження спрямоване на визначення впливу гіпоксичних інтервалів на показники анаеробної потужності, здатності до повторних спринтерських зусиль і функціонального стану кардіореспіраторної системи. У роботі використано педагогічний експеримент із формуванням експериментальної (n=12) та контрольної (n=12) груп плавців віком 14–17 років. Протягом 6-тижневого циклу експериментальна група виконувала програму інтервального гіпоксичного тренування, тоді як контрольна група тренувалася за традиційною методикою. Для оцінювання ефективності застосовувалися Wingate-тест, спринтерські дистанції 25–100 м, тест 6×50 м, показники життєвої ємності легень та частоти серцевих скорочень. Статистичну обробку результатів здійснювали з використанням t-критерію Стьюдента та дисперсійного аналізу. У результаті встановлено достовірне підвищення пікової та середньої анаеробної потужності у спортсменів експериментальної групи, зниження індексу втоми та покращення результатів на дистанціях 25 м (−4,9 %), 50 м (−4,8 %) і 100 м (−3,9 %). Виявлено суттєве скорочення різниці між першим і шостим повтором у тесті 6×50 м (−34,2 %), що свідчить про підвищення здатності підтримувати високу швидкість у серії інтенсивних зусиль. Зафіксовано позитивні зміни функціональних показників: збільшення життєвої ємності легень (+6,4 %) та зниження частоти серцевих скорочень після максимального навантаження (−3,6 %). У контрольній групі зміни мали менш виражений характер. Наукова новизна полягає у вперше експериментально встановлених особливостях впливу інтервального гіпоксичного тренування на комплекс показників анаеробної продуктивності плавців підліткового віку на етапі спеціалізованої базової підготовки. Удосконалено методичні підходи до планування гіпоксичних інтервалів у структурі тренувального процесу. Практичне значення роботи полягає у можливості впровадження запропонованої методики у підготовку спортивного резерву з метою підвищення швидкісної витривалості та результативності на спринтерських дистанціях. Отримані дані можуть бути використані тренерами, методистами ДЮСШ та фахівцями зі спортивної фізіології для оптимізації тренувального процесу.

Посилання

Holovkina, V., & Furman, Y. (2019). Vplyv zaniat plavanniam iz zastosuvanniam elementiv akvafitnesu y intervalnoho hipoksychnoho trenuvannia na funktsiiu zovnishnoho dykhannia divchat 11–12 rokiv [Influence of swimming lessons using elements of aquafitness and intermittent hypoxic training on external respiration function of 11–12-year-old girls]. Physical Education, Sport and Health Culture in Modern Society, 2(46), 99–104. https://doi.org/10.29038/2220-7481-2019-02-99-104

Penchuk, A., & Vovkanych, L. (2018). Vplyv intervalnoho hipoksychno-hiperkapnichnoho trenuvannia na parametry hemodynamiky sportsmeniv-oriientuvalnykiv [Influence of intermittent hypoxic-hypercapnic training on hemodynamic parameters of orienteering athletes]. In Moloda sportyvna nauka Ukrainy (Vol. 22, Issue 3, p. 69). http://repository.ldufk.edu.ua/handle/34606048/17415

Ambroży, T., Maciejczyk, M., Klimek, A. T., Wiecha, S., Stanula, A., Snopkowski, P., Pałka, T., Jaworski, J., Ambroży, D., Rydzik, Ł., & Cynarski, W. (2020). The effects of intermittent hypoxic training on anaerobic and aerobic power in boxers. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(24), 9361. https://doi.org/10.3390/ijerph17249361

Boulares, A., Dupuy, O., Bragazzi, N. L., et al. (2025). Effects of intermittent hypoxia protocols on physical performance in trained and untrained individuals: An umbrella review of systematic reviews and meta-analyses. Sports Medicine – Open, 11, 145. https://doi.org/10.1186/s40798-025-00933-7

Czuba, M., Wilk, R., Karpiński, J., Chalimoniuk, M., Zajac, A., & Langfort, J. (2017). Intermittent hypoxic training improves anaerobic performance in competitive swimmers when implemented into a direct competition mesocycle. PLoS One, 12(8), e0180380. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0180380

Dorelli, G., Giuriato, G., Zamboni, G., et al. (2025). Aerobic intermittent hypoxic training is not beneficial for maximal oxygen uptake and performance: A systematic review and meta-analysis. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 35(6), e70088. https://doi.org/10.1111/sms.70088

Feng, X., Zhao, L., Chen, Y., Wang, Z., Lu, H., & Wang, C. (2023). Optimal type and dose of hypoxic training for improving maximal aerobic capacity in athletes: A systematic review and Bayesian model-based network meta-analysis. Frontiers in Physiology, 14, 1223037. https://doi.org/10.3389/fphys.2023.1223037

Fernández-Lázaro, D., et al. (2020). Electromyography: A simple and accessible tool to assess physical performance and health during hypoxia training. A systematic review. Sustainability, 12(21), 9137. https://doi.org/10.3390/su12219137

Han, M., & Liu, B. (2025). A multilevel meta-analysis of the effects of repeated sprint training in hypoxia on athletic performance. Frontiers in Sports and Active Living, 7, 1641379. https://doi.org/10.3389/fspor.2025.1641379

Kim, S. W., Jung, W. S., Kim, J. W., Nam, S. S., & Park, H. Y. (2021). Aerobic continuous and interval training under hypoxia enhances endurance exercise performance with hemodynamic and autonomic nervous system function in amateur male swimmers. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(8), 3944. https://doi.org/10.3390/ijerph18083944

Kong, Z., Lei, O. K., Sun, S., Li, L., Shi, Q., & Zhang, H. (2022). Hypoxic repeated sprint interval training improves cardiorespiratory fitness in sedentary young women. Journal of Exercise Science & Fitness, 20, 100–107. https://doi.org/10.1016/j.jesf.2022.01.005

Maciejczyk, M., Pałka, T., Więcek, M., Masel, S., & Szygula, Z. (2024). The effects of intermittent hypoxic training on anaerobic performance in young men. Applied Sciences, 14(2), 676. https://doi.org/10.3390/app14020676

Maciejczyk, M., Pałka, T., Więcek, M., & Szygula, Z. (2024). Effects of concurrent heat and hypoxic training on cycling anaerobic capacity in men. Scientific Reports, 14, 22879. https://doi.org/10.1038/s41598-024-74686-w

Scott, B. R., Goods, P. S., & Slattery, K. M. (2016). High-intensity exercise in hypoxia: Is increased reliance on anaerobic metabolism important? Frontiers in Physiology, 7, 637. https://doi.org/10.3389/fphys.2016.00637

Tominec, D., & Debevec, T. (2023). Sprint interval training in hypoxia and exercise performance: A short review. Kinesiologia Slovenica, 29(2), 17–39. https://doi.org/10.52165/kinsi.29.2.17-39

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-19

Як цитувати

Буховець, Б. О., & Драбик, Д. Ф. (2026). Інтервальне гіпоксичне тренування як засіб розвитку анаеробної працездатності плавців на етапі спеціалізованої базової підготовки. Академічні візії, (52). вилучено із https://www.academy-vision.org/index.php/av/article/view/2782

Номер

Розділ

Articles