Когнітивна та афективна довіра як психологічні механізми регуляції рольової асиметрії в акробатичних парах
Ключові слова:
партнери, сумісність, рольова асиметрія, когнітивна довіра, афективна довіра, спільна дія, спортивна акробатикаАнотація
Анотація. У координаційно складних діадних видах спорту ефективність змагальної діяльності визначається не лише індивідуальною підготовленістю спортсменів, а якістю організації спільної дії в умовах жорсткої функціональної взаємозалежності. У спортивній акробатиці рольова асиметрія «верхній–нижній» поєднується з необхідністю емоційно-виразної цілісності виконання, що актуалізує проблему психологічних механізмів регуляції взаємодії. Метою дослідження було визначення рольової конфігурації когнітивної та афективної довіри як механізму регуляції спільної діяльності в акробатичних парах та встановлення її типоспецифічних особливостей. Дослідження мало крос-секційний характер. Учасниками стали акробатичні пари різних типів сумісності (комплексно сумісні, функціонально орієнтовані, виразно сумісні). Для оцінювання довіри використано двокомпонентну модель Р. МакАлістера (когнітивна та афективна довіра). Аналіз здійснювався на основі медіан та інтерквартильних розмахів із урахуванням рольової диференціації. Встановлено, що інтегральний рівень довіри є нормативно високим у всіх типах сумісності та не виступає диференціювальним критерієм. Водночас виявлено відмінності у структурній організації довіри: у комплексно сумісних парах спостерігається рольова симетрія компонент; у функціонально орієнтованих – рольово диференційована конфігурація з більшою раціональною автономністю нижнього партнера; у виразно сумісних – підвищена афективна залученість, що виконує компенсаторну функцію. Отримані результати дозволяють розглядати довіру як механізм делегування контролю в умовах рольової асиметрії. Теоретичний внесок дослідження полягає у переосмисленні довіри не як універсального індикатора якості взаємодії, а як структурованого регуляторного ресурсу спільної діяльності. (не менше 1800 знаків з пробілами).Посилання
Voitenko, S. Vplyv riznykh typiv vzaiemodii yak faktor uspishnosti spilnoi diialnosti sportyvnykh komand [Influence of Different Types of Interaction as a Factor of Success in Joint Activity of Sports Teams]. Aktualni problemy fizychnoho vykhovannia ta metodyky sportyvnoho trenuvannia, 2024, № 4, s. 51–66. DOI: 10.31652/3041-2463/2024-4-5.
Denysenko, V. D. Spetsialna fizychna pidhotovka nyzhnikh akrobativ na etapi poperednoi bazovoi pidhotovky : dys. … d-ra filosofii : spets. 017 «Fizychna kultura i sport» [Special Physical Training of Base Acrobats at the Stage of Preliminary Basic Preparation]. Kyiv : NUFVSU, 2021. 230 s.
Hryn, O. Osoblyvosti proiavu tryvozhnosti partneriv tantsiuvalnykh par ta yikh kopinh-povedinky na pochatkovomu etapi pidhotovky [of Anxiety Manifestation in Dance Partners and Their Coping Behavior at the Initial Stage of Training]. Teoriia i metodyka fizychnoho vykhovannia i sportu, 2023, № 3, s. 73–77.
Maksymov, S. D., Maksymova, Yu. A. Typolohiia sumisnosti akrobatychnykh par na osnovi tekhnichnoi spratsovanosti ta emotsiino-artystychnoi uzghodzhenosti [Typology of Compatibility of Acrobatic Pairs Based on Technical Coordination and Emotional-Artistic Consistency]. Akademichni vizii, 2025, № 49. Vylucheno z: https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/2716
Carron A. V., Hausenblas H. A., Eys M. A. Group dynamics in sport. 4th ed. Morgantown : Fitness Information Technology, 2012. 418 p.
Dockendorff M., Schmitz L., Knoblich G., Vesper C. Joint action partners modulate the first step of an action sequence to communicate a distal goal. Acta Psychologica. 2025. Vol. 253. Art. 104724. DOI: 10.1016/j.actpsy.2025.104724.
Fédération Internationale de Gymnastique. Code of Points: Acrobatic Gymnastics 2025–2028. Lausanne : FIG, 2024. 210 p.
Filho E. Shared zones of optimal functioning (SZOF): A framework to define peak performance, momentum, psychobiosocial synchrony, and leader–follower dynamics in teams. Journal of Clinical Sport Psychology. 2020. Vol. 14, No. 4. P. 330–358. DOI: 10.1123/jcsp.2019-0054.
Hoehl S., Fairhurst M., Schirmer A. Interactional synchrony: signals, mechanisms and benefits. Social Cognitive and Affective Neuroscience. 2021. Vol. 16, No. 1–2. P. 5–18. DOI: 10.1093/scan/nsaa024.
Leite I. Biomechanical insights into the interaction between acrobatic gymnasts performing partner-assisted flight : Doctoral thesis in Sport Sciences. Porto : University of Porto, 2025.
Marsh K. L., Richardson M. J., Schmidt R. C. Social connection through joint action and interpersonal coordination. Topics in Cognitive Science. 2009. Vol. 1, No. 2. P. 320–339. DOI: 10.1111/j.1756-8765.2009.01022.x.
Marschner M., Dignath D., Knoblich G. Me or we? Action-outcome learning in synchronous joint action. Cognition. 2024. Vol. 247. Art. 105785. DOI: 10.1016/j.cognition.2024.105785.
Mayer R. C., Davis J. H., Schoorman F. D. An integrative model of organizational trust. Academy of Management Review. 1995. Vol. 20, No. 3. P. 709–734.
McAllister D. J. Affect- and cognition-based trust as foundations for interpersonal cooperation in organizations. Academy of Management Journal. 1995. Vol. 38, No. 1. P. 24–59.
McGuire C. S., Eys M., Dithurbide L., Martin L. J. It’s allowing space for vulnerability: Exploring athletes’ experiences with trust in interdependent sport. Journal of Sport and Exercise Psychology. 2025. Vol. 47, No. 1. P. 1–13. DOI: 10.1123/jsep.2024-0050.
Rotenberg K. J., Petrocci S., Levante A., Lecchiso F. (Eds.). Handbook of Trust and Social Psychology. Cheltenham ; Northampton, MA : Edward Elgar Publishing, 2025. DOI: 10.4337/9781803929415.
Simpson J. A. Psychological foundations of trust. Current Directions in Psychological Science. 2007. Vol. 16, No. 5. P. 264–268. DOI: 10.1111/j.1467-8721.2007.00517.x.
Słowiński P., Zhai C., Alderisio F. et al. Dynamic similarity promotes interpersonal coordination in joint action. Journal of the Royal Society Interface. 2016. Vol. 13. Art. 20151093. DOI: 10.1098/rsif.2015.1093.
Török G., Pomiechowska B., Csibra G., Sebanz N. Rationality in joint action: Maximizing coefficiency in coordination. Psychological Science. 2019. Vol. 30, No. 6. P. 930–941. DOI: 10.1177/0956797619842550.
Vicaria I. M., Dickens L. Meta-analyses of the intra- and interpersonal outcomes of interpersonal coordination. Journal of Nonverbal Behavior. 2016. Vol. 40. P. 335–361.
Wanlin C. M. The relationships between communication, trust, success, satisfaction, and longevity in ice dancing and pairs skating : master’s thesis [Electronic resource]. Morgantown : West Virginia University, 2000. Available at: https://researchrepository.wvu.edu/etd/9984
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Станіслав Дмитрович Максимов, Юлія Анатоліївна Максимова, Валентина Іванівна Воронова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
