Формування національної ідентичності через цифрові гуманітарні технології в українській освіті
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.18960065Ключові слова:
освіта, соціокультурні трансформації, інтерактивність, мультимедійні проєкти, культурна спадщина, громадянська свідомість, освітні платформи, цифрові ресурси.Анотація
У статті проаналізовано особливості формування національної ідентичності здобувачів освіти шляхом упровадження цифрових гуманітарних технологій в українській системі освіти в умовах сучасних соціокультурних трансформацій
Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад і виявлення практичного потенціалу інтеграції національної ідентичності в освітній процес із використанням цифрових інструментів як дієвих каналів трансляції культурних смислів. У процесі дослідження застосовано методи синтезу, аналізу, абстрагування, індукції та дедукції, що забезпечило комплексне осмислення взаємозв’язку між національною ідентичністю та цифровими гуманітарними технологіями.
Результати. Встановлено, що інтеграція цифрових інструментів в освітній процес сприяє активній участі здобувачів освіти у створенні мультимедійних проєктів та віртуальних досліджень культурних об’єктів, що підвищує їхні навички критичного аналізу, рефлексії та творчої діяльності. Проаналізовано потенціал електронних бібліотек і архівів, онлайн-музеїв, інтерактивних освітніх курсів, соціальних спільнот і картографічних сервісів для розвитку мовної компетентності, культурної свідомості та емоційного зв’язку зі спадщиною України. З’ясовано, що електронна бібліотека «Культура України» та колекції Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського забезпечують доступ до класичних творів і документів, формуючи в здобувачів освіти усвідомлене ставлення до національної культурної спадщини. Платформи Prometheus і Google Arts & Culture дозволяють інтерактивно моделювати навчальні ситуації, занурювати здобувачів в історико-культурний контекст та сприяють розвитку їхньої історичної пам’яті. На основі дослідження розроблено практичні рекомендації щодо впровадження цифрових гуманітарних технологій в освітній процес з метою посилення національно-патріотичного виховання та формування активної громадянської позиції. До таких інноваційних інструментів належать віртуальні виставки та експозиції, мобільні застосунки для взаємодії з культурною спадщиною, цифрові сторітелінгові редактори та колективні архіви соціальних наративів, що стимулюють здобувачів освіти до активної участі в осмисленні власної ідентичності через призму національної культури.
Висновки. Підсумовано, що цифрові гуманітарні технології є не лише засобом передачі знань, а й інтерактивною платформою для практичного освоєння національної культурної спадщини та розвитку активної громадянської позиції. Встановлено, що інтеграція цифрових гуманітарних технологій в освітній процес формує середовище, в якому здобувачі освіти стають активними творцями культурного контенту та усвідомлюють власну національну ідентичність.
Посилання
Alekseienko O. The religiousfactor of nationalself-identification in the context of digitaltransformation. Skhid. 2024.Vol. 6. № 2. Р. 51–56. DOI: https://doi.org/10.21847/2411-3093.627
Кірдан О. Л. Формування української національної та громадянської ідентичності студентів вищих навчальних закладів: сучасний науковий дискурс. Modern Engineering and Innovative Technologies. 2024. Vol. 3. № 34-03. С. 27–31. DOI: https://doi.org/10.30890/2567-5273.2024-34-00-008
Москалюк М. М., Лень А. В. Цифрові технології та їх роль у вивченні історії. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. 2025. № 18. Р. 92–102. DOI: https://doi.org/10.28925/2414-0325.2025.188
Перепелюк А. Цифрові технології як інструмент індивідуалізації лінгвістичної підготовки здобувачів вищої освіти. Лінгвістичні студії. 2025. № 50. С. 186–195. DOI: https://doi.org/10.31558/1815-3070.2025.50.12
Trubavina I., Cherednychenko O., Oliinyk N., Nedria K. Ukrainian identity development in the education system in the conditions of martial law in Ukraine. Educational Challenges 2023. Vol. 28. № 1. Р. 161–174. DOI: https://doi.org/10.34142/2709-7986.2023.28.1.13
Fedorchenko P. Language and language policy as instruments for shaping national identity. Skhid. 2024. Vol. 6. № 4. Р. 15–18. DOI: https://doi.org/10.21847/2411-3093.2024.642
Моторіна В. Г., Дем’яненко О. О., Марущак О. В. Аналіз впливу цифрових технологій на якість вищої освіти в Україні в умовах глобальних викликів. Педагогічна академія: наукові записки. 2024. № 10. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.13846988
Бойко С. Національна ідентичність як основа стійкості молоді в умовах війни: освітній та виховний потенціал. Нові технології навчання. 2025. № 99. С. 16–28. DOI:https://doi.org/10.52256/2710-3560.2025.99.02
Смолюк А., Денисенко Н., Голя Г., Подолюк С. Формування національної ідентичності майбутніх учителів нової української школи в освітньому процесі педагогічного коледжу. Acta Paedagogica Volynienses. 2025. № 2. С. 113–123. DOI: https://doi.org/10.32782/apv/2025.2.16
Триняк М. Антропокультурні засади європейського вибору України в добу мережевого суспільства: освітній вимір і цифрові ідентичності. Вища освіта України. 2025. № 3. С. 25–33. DOI: https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2025.3(98).04
Ethnosocial-based differentiated digital learning model to enhance nationalistic insight / Asnawi et al. Open Education Studies. 2025. Vol. 7. № 1. Аrticle number 20250062. DOI: https://doi.org/10.1515/edu-2025-0062
Uteeyeva K. Z., Kassymova G. K., Sadibekov A. K. Overview on shaping national identity through education in the digital era. Scientific journal of pedagogy and economics published. 2025. Vol. 416. № 4. Р. 323–340. DOI: https://doi.org/10.32014/2025.2518-1467.1004
Yashchyk N., Tsaryk O., Mauric U. National identity in the context of pedagogical education (using the example of Ukrainian and Austrian teacher universities). Медична освіта. 2025. № 1. С. 108–114. DOI: https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2025.1.15383
Триняк М. Роль мови у формуванні культурної ідентичності студентів у міжкультурному середовищі. Humanities Studies. 2025. № 22 (99). Р. 193–201. DOI:https://doi.org/10.32782/hst-2025-22-99-21
Kwok K. F. Applying and evaluating digital humanities tools in teaching Chinese history and culture to a diverse university-level student population. Discover Education. 2025. Vol. 4. Аrticle number 419. DOI: https://doi.org/10.1007/s44217-025-00778-y
Pakniany Y., Rakusa H. Development of ArcGIS StoryMaps as digital-based innovative learning media. Journal Education Innovation (JEI). 2024. Vol. 2. № 1. Р. 128–135. DOI:https://doi.org/10.65474/ykv6yk07
Burke D., Crompton H., Nickel C. The use of extended reality (XR) in higher education: A systematic review. TechTrends. 2025. Vol. 69. Р. 998–1011. DOI: https://doi.org/10.1007/s11528-025-01092-y
Evagelou A., Kleftodimos A., Grigoriou M., Lappas G. Augmented reality for natural heritage education: A design framework for enhancing indoor experiences. Heritage. 2025.Vol. 8. №6. Аrticle number 191. DOI: https://doi.org/10.3390/heritage8060191
Puspitasari H. R., Widiarti N., Subali B. Digital storytelling for enjoyable and effective learning in the technological era (2020–2025). Pedagogia: Jurnal Pendidikan.2025. Vol. 14. № 2. Р. 161–173. DOI: https://doi.org/10.21070/pedagogia.v14i2.1905
Mohd Ramli A. A.-R., Borhan M. T. Mapping the landscape of digital inquiry-based learning: A bibliometric analysis. International Journal of Modern Education. 2024. Vol. 6. № 23. Р. 753–768. DOI:https://doi.org/10.35631/ijmoe.623051
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Тетяна Павлівна Волотовська, Ірина Валеріївна Красильникова, Наталія Михайлівна Ратушняк

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.