Академічні візії

Формування рецептивних компетентностей у майбутніх учителів іноземних мов з використанням штучного інтелекту

Ольга Павлівна Дацків — Tue, 30 Jun 2026 00:00:00 +0300

Стрімка еволюція штучного інтелекту зумовила трансформацію підходів до навчання мов, започаткувавши інноваційні педагогічні методики та водночас створивши низку нових комплексних викликів. Мета дослідження – розробити та теоретично обґрунтувати методичну модель формування компетентності в аудіюванні та читанні у майбутніх учителів іноземних мов із застосуванням великих мовних моделей Claude і застосунку Natural Reader Text to Speech AI, а також перевірити її ефективність в умовах педагогічного експерименту. Методи дослідження охоплюють теоретичний аналіз наукової літератури, синтез підходів до навчання рецептивних видів мовленнєвої діяльності, педагогічний експеримент із залученням 55 студентів спеціальності А4 Середня освіта, предметної спеціальності A4.02 Середня освіта (Мова та зарубіжна література), спеціалізації A4.021 Англійська мова та зарубіжна література, а також методи математичної статистики (t-критерій Стьюдента, кореляційний аналіз Пірсона) для опрацювання емпіричних даних. Результати дослідження засвідчили, що систематичне використання великих мовних моделей Claude і застосунку Natural Reader Text to Speech AI значно підвищує рівень сформованості рецептивних компетентностей у майбутніх учителів. За результатами постекспериментального зрізу, показник рівня сформованості вмінь аудіювання в експериментальній групі зріс у середньому на 18,4%, тоді як у контрольній – на 6,7%. Показники читацьких умінь в експериментальній групі покращились на 21,2% порівняно з 8,1% у контрольній групі. Анкетування та обговорення у фокус групах учасників педагогічного експерименту підтвердило суб'єктивну задоволеність 89,3% студентів використанням великих мовних моделей Claude і застосунку Natural Reader Text to Speech AI в освітньому процесі, а також зростання їхньої мотивації до самостійного вдосконалення іншомовної комунікативної компетентності поза межами аудиторних занять. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше розроблено та апробовано поетапну методичну модель формування англомовної компетентності в аудіюванні та читанні майбутніх учителів іноземних мов на основі систематизованого застосування педагогічно доцільних великих мовних моделей Claude і застосунку Natural Reader Text to Speech AI. Практичне значення результатів полягає у можливості їх безпосереднього впровадження у навчальний процес педагогічних університетів у межах дисциплін, спрямованих на формування іншомовної комунікативної та професійно орієнтованої компетентності здобувачів вищої освіти, а також у системі підвищення кваліфікації вчителів англійської мови.

Мультимодальні цифрові технології у навчанні читання та аудіювання майбутніх учителів іноземних мов

Мар'яна Сокол, Людмила Черній — Tue, 30 Jun 2026 00:00:00 +0300

Стрімкий перехід закладів вищої освіти України до дистанційного та змішаного навчання в умовах воєнного стану, що триває з 2022 року, оголив стійкий розрив між традиційним друкованим форматом підготовки й реальним мультимодальним цифровим середовищем, у якому доведеться працювати майбутнім учителям іноземних мов. Метою дослідження є розроблення та емпірична перевірка педагогічної моделі використання мультимодальних ІКТ-засобів у навчанні читання й аудіювання майбутніх учителів іноземних мов у закладах вищої освіти України. У дослідженні поєднано теоретичні методи аналізу, синтезу та порівняльного аналізу українського й зарубіжного досвіду з емпіричним педагогічним експериментом, що включав діагностувальний і формувальний етапи, анкетування студентів і викладачів, спостереження за навчальним процесом та стандартизовані тести читання й аудіювання, оброблені за допомогою t-критерію для незалежних вибірок, коефіцієнта Коена d та коефіцієнта альфа Кронбаха в IBM SPSS Statistics 27. В експерименті взяли участь 112 студентів другого курсу факультету іноземних мов Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, поділених на експериментальну (n = 56) та контрольну (n = 56) групи, а також 16 викладачів університету, опитаних щодо методичної готовності. Після завершення формувального етапу експериментальна група продемонструвала статистично значущі переваги над контрольною за всіма показниками (p < .001): результати з читання зросли на 24,2%, з аудіювання — на 27,2%, тоді як у контрольній групі приріст був незначним і статистично незначущим (2,8% і 3,1% відповідно); розмір ефекту за Коеном перевищив d = 1,6 для всіх показників, досягнувши найвищих значень для стратегічного аудіювання (d = 2,18) та розуміння основної думки (d = 2,04). Студенти найвище оцінили відеоподкасти із субтитрами та інтерактивну платформу для читання гібридних текстів, тоді як лише 31,2% опитаних викладачів вважали себе методично готовими системно впроваджувати мультимодальні технології, що засвідчило системний розрив між наявністю цифрових ресурсів і рівнем цифрово-педагогічної компетентності викладачів. Наукова новизна полягає у розробленні структурно-функціональної педагогічної моделі та узгодженої системи педагогічних умов, яка, на відміну від наявних послідовних підходів, забезпечує паралельний і одночасний розвиток навичок читання й аудіювання на основі опрацювання одного й того самого автентичного матеріалу через слуховий, зоровий і текстовий канали, а також удосконалює критерії інтеграції цих каналів з урахуванням регулювання когнітивного навантаження та формування метакогнітивних стратегій навчання. Практичне значення дослідження полягає в тому, що запропонована модель і переважно безкоштовні цифрові ресурси можуть бути безпосередньо використані викладачами практичних мовних курсів і методики навчання іноземних мов, а також слугувати основою для оновлення методичних дисциплін і навчальних матеріалів у програмах педагогічної освіти.