Актуалізація міждисциплінарного потенціалу викладання фахової української мови у закладах вищої медичної освіти

Анотація

У статті розкривається процес актуалізації міждисциплінарного підходу в науково-філологічному дискурсі. Відзначається використання потенціалу гуманітарного, технологічного та навіть природничого знання в процесі викладання української мови. Сучасна наукова картина світу керується принципами плюралізму та прагматизму, тому класична автономність знання втрачає свої позиції. Натомість, розвиток філологічного кластеру наук потребує теоретико-методологічного та практично-орієнтованого супроводу інших наукових знань. Зазначається особлива значущість принципів міждисциплінарності при викладанні української мови в системі вищої медичної освіти, оскільки тут особливого значення має саме практичний характер синергії наукових елементів. Філологічний вимір використання української мови виконує важливу місію для інформаційно-комунікативного супроводу діяльності лікаря. Водночас, інформація та комунікація потребують гуманітарного осмислення та технологічного впорядкування, тому долучення міждисциплінарності є необхідним та затребуваним. Окремо варто наголосити на взаємодії лінгвістичного та природничого елементів наукового знання. Домінування у сучасній медицині біосоціопсихологічної парадигми потребує збереження смислового навантаження в роботі лікаря, тому філологічний аспект зберігає важливі позиції. Перспективами дослідження міждисциплінарності в процесі синергії української мови з іншими кластерами наукового знання в системі медичної освіти є взаємодія між цими компонентами задля формування цілісної парадигми медицини. Отже, міждисциплінарність постає актуальним принципом взаємодії між кластерами науки в контексті забезпечення інформаційно-комунікативного та ментально-смислового елементу медичного знання.