Правове забезпечення євроінтеграції: загальноправовий та галузевий аспекти в контексті сталого розвитку

Анотація

У статті здійснено історичний аналіз законодавчих процесів на шляху до євроінтеграції. Встановлено, що перші нормативні документи з акцентом на євроінтеграцію були прийняті, ще за часів президента Л. Кучми. Однак особливої актуальності євроінтеграційні процеси набули під час Революції Гідності та загострилися з початком повномасштабного вторгнення. Окрему оцінку під час дослідження відведено саме способам синхронізації нашого законодавства з європейським. Загалом було встановлено, що у світовій практиці часто використовується метод імплементації міжнародних норм, шляхом перенесення їх змісту або суті у національні закони. Водночас системний аналіз нормативно-правових актів України показав, що для нашої держави найбільш прийнятним є спосіб адаптації, коли національне законодавство підлаштовується під норми міжнародного права шляхом внесення відповідних змін у закони або прийняття нових з орієнтацією на європейські цінності.

Так, дослідження показало, що шлях України до Європейського Союзу, складний та тривалий, однак нині маємо очевидні зрушення на цій ниві. Зокрема надання Україні статусу кандидата на членство у Європейському Союзі вказує на те, що Україна виконує вимоги Єврокомісії, а за результатами 2023 року стан виконання Україною Угоди про асоціацію становить 77 %. Це вказує на правильну політику та законодавчу роботу держави у цьому сегменті.

Під час дослідження, дано оцінку окремим реформам, які були проведені в рамках Угоди про асоціацію, зокрема антикорупційній. Встановлено, що на ефективність антикорупційної політики вплинули прийняття відповідних законів та цифрові можливості з упередження корупційних схем. Підтвердженням цього є зокрема й показник України в індексі сприйняття корупції за 2023 рік де Україна має один із найкращих результатів за минулий рік у світі та додала у свій загальний результат 3 бали, чого не було за все існування незалежної України.