Мета та результат в зустрічних договірних зобов’язаннях

Анотація

В даній статті розглядається проблема правового регулювання зустрічних зобов’язань в двосторонніх договорах. В статті розглядається особливості мети, згоди, результату та інтересу в зустрічних зобов’язаннях та їх означальна роль для виокремлення зустрічних та всіх інших договірних зобов’язань. 

Зустрічні зобов’язання та їх ознаки розглядаються в аспекті чинності приватно-правових договорів, зокрема увага була зосереджена на суб’єктивних аспектах: 1) інтерес держави та суспільства в тому числі виражений в нормах кодексу та інших актах цивільного законодавства; 2) відсутність вад волі та дотримання юридичних стандартів у здатності сторін до укладення правочину; 3) наявність у сторін реальної мети доведеної до реального настання наслідків.

Зустрічні зобов’язання в договорах для своєї чинності мають враховувати не тільки інтереси сторін договору, але й інтереси держави і суспільства, які мають бути дотримані при його укладенні та виконанні. Для чинності зустрічних зобов’язань в договорі необхідна згода сформована у сторін відповідно до внутрішнього переконання і виявлена відповідно до норм цивільного законодавства про чинність правочинів. Мета в договорах із зустрічними зобов’язаннями сприймається в двох аспектах як визначений спланований процес і як конкретно визначений результат заради якого укладається договір. Мета як процес визначається за змістом і за часом, тобто не може виникнути випадково і після укладення договору. Мета як результат є певним матеріальним або нематеріальним благом, яким і задовільняється зустрічний інтерес.