Теоретико-методологічні засади вивчення історичних персоналій в контексті педагогічної компаративістики

Анотація

Стаття присвячена обґрунтуванню теоретико-методологічних засад  трактування  та застосування досвіду історичних персоналій в контексті компаративного аналізу педагогічних процесів в освітніх системах. Подано ґрунтовний аналіз літературних джерел з питань історико-компаративного підходу до вивчення педагогічних явищ, проаналізовано  цілі, методи та принципи проведення досліджень в галузі порівняльної педагогіки  з метою характеристики,  пояснення  та  передбачення педагогічних фактів і явищ. Наведено характеристику методів компаративного аналізу, подано класифікаційні ознаки аналітичного, описового, оцінювального, дослідницького та предиктивного методів, а також результати аналізу основних принципів компаративних досліджень: принципу історизму, логічного взаємозв’язку, об’єктивності; принципу цілісності освітніх систем. Подано основні класи джерел інформації, як визначального фактору компаративістики: праці відомих педагогів, філософів, письменників, громадсько-політичних діячів, що працювали у різні епохи від найдавніших часів до сьогодення; інституційні документи; полемічна література; публікації, присвячені вивченню тенденцій, що характерні для освітнього простору; антології – збірники законодавчих  актів, нормативних документів та інших даних офіційних архівів та урядових звітів тощо; книги та публікації, що відображають соціально-культурний та політико-економічний стан суспільства у певну епоху. Схарактеризовано класифікацію підходів до проведення компаративних досліджень: діахронний, синхронний, квазісинхронний чи квазідіахронний, а також виокремлено проблеми, які постають перед науковцями під час проведення компаративних досліджень: доступу до ресурсів, які становлять джерельну базу дослідження; інтерпретації матеріалів; періодизації; етноцентризму, мови й перекладу термінів, що характеризують освітні явища та реалії. В статті акцентовано на алгоритмі проведення історико-педагогічного дослідження через реалізацію низки етапів: визначення і конкретизація об’єкта дослідження;  збір інформації; оцінювання та синтез даних; формулювання і представлення висновків.