Вплив цифровізації на адміністративне провадження

Анотація

На сучасному етапі теоретичне переосмислення використання цифрових інструментів у сфері державного управління набуває все більшого практичного значення, є актуальним і затребуваним. Цифровізація публічної влади сприймається як об'єктивний перебіг розвитку наявної системи управління в Україні та її органічна складова у процесі інтеграції до європейської спільноти. При цьому, стрімко увірвавшись у всі сфери життя людини та держави, цифровізація вносить свої корективи у вектор розвитку правового регулювання суспільних відносин щодо забезпечення та захисту державою прав і свобод громадян. Традиційна реалізація повноважень суб'єктами публічної влади, що була отримана Україною як спадщина радянської системи, є застарілою для реалій сьогодення.

Нині на першому плані у державному управлінні висувається потреба у використанні нових форм і методів, які відповідають вимогам універсальної цифровізації. Активне проникнення комп’ютерної методики у процеси надання державних послуг, систему публічного управління, проведення державних закупівель, оцінку регуляторного впливу проектів нормативних актів, формування кадрового резерву, ведення документообігу, забезпечення громадської безпеки, здійснення правоохоронної та контрольної діяльності закономірно змінює традиційні форми правового забезпечення життєдіяльності суспільства. У такий спосіб воно форсує інноваційно-технологічну перебудову як самої держави, так і її відповідних функцій. Це твердження безпосередньо стосується й тих змін, які відбуваються у сфері адміністративного провадження.

Метою статті є вивчення цифрових інструментів, які застосовуються в адміністративному провадженні. Аналізуючи праці вітчизняних і закордонних науковців, чинного законодавства України, визначено, що всебічне та науково обґрунтоване використання інформаційних технологій у державно-правовій і суміжній з нею сферах визначає загальний рівень розвитку самої держави. На сучасному етапі в Україні інформаційна складова державного управління та правоохоронної діяльності у більшості випадків обмежується технічним забезпеченням створення нормативних та інших локальних актів та їх подальшого спрямування на виконання, у той час, як цифровий аспект держави та громадянського суспільства повинен ґрунтуватися на таких цифрових ресурсах, які б повністю забезпечували позабюрократичні контакти громадян з органами влади щодо забезпечення та захисту їх приватних прав.

Дослідження дозволило визначити, що цифровізація зачіпає та трансформує і саме право, впливає на праворозуміння, правову культуру, правосвідомість, систему права, його галузі та інститути. Цифровізація судової, нотаріальної, правозахисної діяльності, інформаційні технології у правозастосовній діяльності вже змінюють уявлення про правові процедури, правоохоронну діяльність, правоохоронної функції держави. При цьому правоохоронна практика намагається залучити сучасні технічні та технологічні ресурси для цілей оперативної та об'єктивної фіксації адміністративних проступків і кримінальних правопорушень та адекватного реагування на них, мінімізувати у цьому процесі  стандартний людський ресурс.

У висновку наголошено: в умовах глобальної цифровізації мова повинна йти про адекватну загальну правову та технологічну перебудову системи управління, в якій адміністративні, кримінологічні, криміналістичні, кримінально-правові та кримінально-процесуальні інновації повинні отримати подальше оформлення та розвиток. Цифровізація має значний потенціал для вдосконалення адміністративного провадження та підвищення ефективності його здійснення. Проте впровадження цих змін також потребує уваги до питань безпеки та захисту даних, а також необхідності постійного оновлення та адаптації до технологічного середовища, що швидко змінюється.