Конституційно-правові основи захисту прав внутрішньо переміщених осіб в Україні.

Анотація

Стаття присвячена дослідженню конституційно-правових засад захисту прав внутрішньо переміщених осіб в Україні. Автором аналізується сучасний стан функціонування держави Україна та звертається увага на те, що військова агресія рф є основною причиною виникнення великої кількості внутрішньо переміщених осіб.

Автором досліджено поняття «внутрішньо переміщені особи» та виділені такі їх ознаки як те, що: а) це громадянин України, іноземець або особа без громадянства, б) перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, в) ця особа була змушена залишити або покинути своє місце проживання, г) це відбулося у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

В результаті проведеного автором дослідження він прийшов до висновку, що Конституція України на її території є правовим актом найвищої юридичної сили, що належним чином унормовує політичну волю народу України, як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні. За своїм змістом Конституція України є універсальним регулятором найбільш важливих суспільних відносин в усіх сферах суспільного та державного ладу України. За своєю юридичною силою Конституція України є головним, найважливішим нормативно-правовим актом у системі джерел національного права України. Вона унормовує практично всі суспільні відносини, що виникають, змінюються чи припиняються на території України.

Конституційні норми, що є визначальними для регулювання відносин, що пов’язані з реалізацією прав та інтересів внутрішньо переміщених осіб складають систему в яку входять три групи норм, а саме: а) норми, що мають загальний характер і які діють щодо всіх суб’єктів права; б) норми, що закріплюють права та інтереси внутрішньо переміщених осіб; в) норми, що закріплюють повноваження державних органів.