Дотримання меж здійснення цивільних прав як принцип захисту порушення цивільних прав

Анотація

У статті розглядається дотримання меж здійснення цивільних прав як принцип захисту порушених цивільних прав. Здійснення суб’єктивних цивільних прав має певні межі, які є різновидом правових обмежень. Обмежуючи свободу кожного певними межами право забезпечує йому за це безперешкодне і спокійне користування своїми правами, тобто гарантує йому свободу всередині цих меж. Свобода кожної людини сягає лише тієї межі, після якої починається свобода інших людей. Використовуються межі здійснення цивільних прав і щодо захисту порушених прав. Цивільним законодавством закріплено право особи на самозахист своїх прав від їх порушень і протиправних посягань. При цьому, важливо щоби способи такого захисту відповідали змістові права, тобто вони повинні захищати тільки це право та зустрічно не порушувати права особи, яка порушила таке право, а також ці дії мають бути адекватними порушенню, відповідати наслідкам, що спричинені порушенням. Якщо у разі здійснення особою права на самозахист вона завдала шкоди іншій особі, ця шкода має бути відшкодована особою, яка її завдала. Якщо такої шкоди завдано способами самозахисту, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства, вона відшкодовується особою, яка вчинила протиправну дію. Недотримання меж здійснення цивільних прав визнається зловживанням правом, що є підставою для відмови у захисті прав судом. Так, попри те, що вчинення суб’єктом цивільних прав, у контексті їх реалізації, дій з наміром завдати шкоди іншій особі, а також у разі зловживання правом в інших формах, не є підставою для відмови у відкритті судового провадження за позовом особи, яка, можливо, порушує межі здійснення цивільних прав, суд може застосувати ці приписи під час розгляду справи по суті та відмовити в задоволенні позовних вимог. Водночас не може кваліфікуватися як зловживання правом використання права поза межами його дії