Особливості кінематики ходьби школярів із депривацією сенсорних систем в процесі адаптивного фізичного виховання

Анотація

Загальні дані професійних літературних джерел визначено, що статодинамічна стійкість характеризується вертикальним положенням тіла та змінами в динамічному положені  з протягом часу.

При цьому вертикальне положення тіла школярів з системних позицій оцінюється, як гармонія взаєпов’язаних просторових характеристик їх тіла, коли з біомеханічної точки зору процес формування статодинамічної стійки школярів є багатоструктурними. Саме її оцінка, корекція і профілактика повинні бути оцінені особливо по показникам біомеханіки ходьби, біогеометричним профілем осанки та опорно-рессорними властивостями стопи, в кінцевому підсумку. Саме вони дозволять показати об'єктивні критерії її якості і підвищити ефективність процесу адаптивного фізичного виховання.

Аналіз наукової літератури з обраної теми дослідження свідчить про те, що на сучасному етапі просторову організацію тіла обґрунтовують, як єдність морфологічної та функціональної організації людини, відображену в її зовнішній формі – «габітусі», індивідуальних особливостях біогеометричного профілю постави, опорно-ресорних властивостей стопи, статодинамічної постави, функціональному стані опорнорухового апарату та морфологічному статусі.