Підготовка майбутніх учителів української мови і літератури до професійної діяльності у науково-педагогічних наративах

Анотація

Проаналізовано стан підготовки майбутніх учителів української мови і літератури до професійної діяльності. На основі проведеного дослідження виокремлено основні завдання, проблеми та недоліки, а також шляхи удосконалення та перспективи покращення підготовки майбутніх учителів української мови і літератури до професійної діяльності. Пріоритетними завданнями вищої школи визначено: формування необхідних професійних компетентностей у певній галузі, що дозволять учителю бути ефективним в умовах змін у суспільстві; оволодіння новими методиками, технологіями навчання, поглиблення розуміння предметної галузі, підвищення обізнаності в новітніх наукових дослідженнях та технологічних досягненнях; забезпечення відповідності підготовки фахівців потребам ринку праці, що передбачає оволодіння інформаційними технологіями, уміннями взаємодіяти з якісними і кількісними змінами в контингенті здобувачів освіти; коригування застосування методів і підходів до навчання, використовуючи інтерактивні педагогічні технології, інтеграцію інновацій у власну професійну діяльність. Серед основних проблем виокремлено застарілі зміст, структуру, стандарти та методики навчання в системі педагогічної освіти, які не забезпечують реалізації компетентнісного підходу і таким чином не формують окреслених компетентностей у здобувачів вищої освіти; неефективність профорієнтаційної роботи в закладах педагогічної освіти, відсутність комплексу заходів професійно-педагогічного та психологічного відбору майбутніх здобувачів педагогічного фаху; невідповідні сучасним стандартам умови науково-педагогічної діяльності та склад працівників закладів педагогічної освіти, які здебільшого забезпечують підготовку педагогічних працівників для роботи в умовах прискореної модернізації змісту освіти та методів навчання на недостатньому рівні; використання моделей та методик професійного розвитку педагогічних працівників. До ключових шляхів удосконалення сучасної практики віднесено соціальну та професійну мобільність студентів; практико-орієнтовану підготовку у педагогічному закладі вищої освіти; комунікацію та освітньо-професійну рефлексію під час організації освітнього процесу; самоорганізацію освітньої та наукової діяльності майбутніх учителів на усіх етапах набуття професії; єдність управління та студентського врядування в освітньому процесі; гнучкість і прогностичність розвитку системи вищої педагогічної освіти, колективне співробітництво.