Порівняльний аналіз моделей управління портами у країнах ЄС та їх адаптація для України

Анотація

Портова діяльність є ключовою складовою національної економіки, що забезпечує значну частину зовнішньоторговельних операцій та інтеграцію України до глобальної логістичної системи. Водночас встановлено, що чинна система управління портами України стикається з низкою проблем, серед яких: застаріла інфраструктура, обмежені інвестиції та недостатня участь приватного сектору. Ці фактори значно знижують ефективність портів, обмежуючи їхню конкурентоспроможність на міжнародному рівні. З огляду на це, доведено актуальність дослідження та адаптації сучасних європейських моделей управління портами для забезпечення сталого економічного розвитку країни. 

Метою дослідження є порівняльний аналіз моделей управління портами, що застосовуються в країнах ЄС, та розробка рекомендацій щодо їх адаптації до умов України. Для досягнення мети використано методи порівняльного аналізу, системного підходу та узагальнення практичного досвіду. У статті виявлено, що аналіз європейських практик включав вивчення таких моделей, як сервіс-порт, лендлорд-порт, приватизований порт та порт-інструмент, з урахуванням їхніх структурних особливостей, економічної ефективності та ролі державного і приватного секторів. 

Результати дослідження показали, що модель порт-лендлорд є найбільш адаптованою до українських реалій. Доведено, що ця модель дозволяє зберігати державний контроль над ключовою інфраструктурою, водночас залучаючи приватних операторів до управління операційною діяльністю. Це сприяє підвищенню інвестиційної привабливості портової системи та забезпечує ефективне використання ресурсів. Серед основних бар’єрів впровадження цієї моделі в Україні виявлено недосконалість правового регулювання, складність концесійних процедур та обмежений доступ до фінансування. 

У висновках дослідження встановлено необхідність вдосконалення нормативно-правової бази, зокрема щодо забезпечення прозорих умов співпраці між державою та приватними інвесторами. Рекомендується впровадження податкових пільг для компаній, що інвестують у модернізацію портів, та створення спеціальних фондів для фінансування інфраструктурних проєктів. 

Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою інтегрованої моделі управління портами, що поєднуватиме найкращі елементи європейських практик, адаптованих до українських умов. Особливу увагу слід приділити впливу цифровізації та автоматизації процесів на ефективність портової діяльності, а також вивченню соціально-економічного ефекту від впровадження інноваційних технологій у портову систему України.