Тлумачення мовчазної згоди сторін у міжнародному комерційному арбітражу

Анотація

У статті досліджуються правові підходи для встановлення неявного вибору матеріального права у міжнародному арбітражі. Автор аналізує теоретичні основи та практичні аспекти мовчазної згоди, що проявляється через умови договору, обставини справи, попередні взаємини сторін або інші правові показники. Особливу увагу приділено огляду міжнародних нормативно-правових актів, таких як Гаазька конвенція 1955 року, Римська конвенція 1980 року та Регламент Рим I, а також Гаазькі принципи 2015 року. Проаналізовано судову та арбітражну практику, включаючи прецедентні судові рішення, що демонструють підходи для встановлення неявного вибору права, наприклад, у справах Iran v. Westinghouse та Gan Insurance Co v. Tai Ping Insurance Co. Автор детально розглядає як позитивні, так і критичні аспекти існуючих підходів. У статті також підкреслюється недосконалість механізму тлумачення мовчазної згоди в українській арбітражній практиці та окреслюються можливі напрямки вдосконалення. Автор наголошує, що мовчазний вибір права, хоч і є важливим інструментом, має бути підпорядкований чіткому та прозорому процесу, щоб уникнути суб’єктивізму в арбітражних рішеннях.