Стратегічні вектори вдосконалення державних управління й регулювання сфери охорони здоров’я

Анотація

Вступ. Державні управління й регулювання сфери охорони здоров’я спрямовані на забезпечення реалізації державної політики у цій сфері, а тому повинні здійснюватися з стратегічною векторністю.

Методи. Теоретико-методологічну основу статті формують фундаментальні положення сучасної економічної науки, наукові доробки вітчизняних і зарубіжних теоретиків та практиків. У процесі дослідження використовувались такі методи: системний аналіз, структурний і функціональний аналіз; статистичний метод.

Результати. З позиції цільового підходу і сучасних особливостей (війна в Україні) констатовано і аргументовано, що держава є головним суб’єктом управління й регулювання сфери охорони здоров'я. Стверджується, що оскільки система державного управління і регулювання охорони здоров'я є багаторівневою і багатосуб’єктною, то механізми впливу, використовувані в цій системі, повинні бути комплексними, дієвими, стратегічно орієнтованими й адекватними. Вказано стратегічні вектори розвитку сфери охорони здоров’я. Наголошено, що основними механізмами впливу в системі державного управління й регулювання охороною здоров'я на стратегічну перспективу є і повинні бути: правовий, організаційний, інформаційний, кадровий. Акцентовано, що стратегічні зусилля щодо вдосконалення правового механізму впливу в системі державного управління охороною здоров'я повинні спрямовуватись на: європеїзацію цього механізму, його розвиток на принципах сталості, забезпечення можливості цього механізму оперативно реагувати на виклики й загрози. Стратегічної модернізації повинен зазнати організаційний механізм впливу в системі державного управління охороною здоров'я (підвищення якості медичних послуг та ін.). Інформаційний механізм управління і регулювання сфери охорони здоров'я повинен зазнати вдосконалення через: цифровізацію процесів, посилення інформаційної відкритості й дисциплінованості суб’єктів управління й регулювання здоровоохоронної сфери та ін. Стратегічними векторами розвитку кадрового механізму управління сферою охорони здоров’я повинні стати: професіоналізація медичного персоналу; розвиток систем матеріальної і нематеріальної мотивації праці. Наголошено, що вдосконаленню державного управління в сфері охорони здоров’я у стратегічному горизонті, сприятимуть: проведення дієвої кадрової і мотиваційної політики в сфері охорони здоров’я; активізація участі громадськості в управлінні й регулюванні розвитку сфери охорони здоров’я тощо.

Перспективи. Визначено актуальні перспективні напрями подальших теоретико-практичних розвідок, які сприятимуть вдосконаленню державного управління й регулювання в сфері охорони здоров’я.