Правове регулювання захисту критичної інфраструктури в авіаційній галузі відповідно до законодавства Європейського Союзу

Анотація

У статті здійснено ґрунтовний аналіз стану правового регулювання захисту критичної інфраструктури в авіаційній галузі відповідно до законодавства Європейського Союзу. Розкрито еволюцію нормативно-правових підходів ЄС до ідентифікації, захисту та підвищення стійкості об’єктів критичної інфраструктури, зокрема в межах енергетичного та транспортного секторів. Окрему увагу приділено імплементації загальноєвропейських стандартів авіаційної безпеки, забезпеченню координації між державами-членами, застосуванню єдиного підходу до оцінки ризиків і кризового реагування. Здійснено порівняльний аналіз положень Регламенту (ЄС) № 300/2008, Директив NIS2 та CER, в яких висвітлено тенденції до уніфікації норм, розширення сфери кібербезпеки, запровадження паспортів безпеки об’єктів та процедур внутрішнього контролю. Підкреслено зростаюче значення проактивної стратегії стійкості критичних об’єктів, з урахуванням викликів гібридного впливу, терористичних загроз та природних катастроф. Визначено інституційні основи міждержавної співпраці та державно-приватного партнерства у сфері захисту критичної інфраструктури, зокрема в контексті посилення взаємодії ЄС з НАТО. Аргументовано потребу адаптації національного законодавства України до відповідних норм ЄС, що є актуальним у межах євроінтеграційного курсу та загальноєвропейського безпекового простору. Запропоновано напрями подальших досліджень, зосереджених на імплементації стандартів ЄС в українське нормативне поле у сфері безпеки авіаційної критичної інфраструктури.