Господарсько правові засоби детінізації економіки та правове регулювання протидії ухиленню від оподаткування, як елемент детінізації економіки

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню господарсько-правових засобів детінізації економіки України та правового регулювання протидії ухиленню від оподаткування як одного з ключових елементів цього процесу. Метою роботи є аналіз сучасного стану правового забезпечення детінізації, виявлення недоліків у чинному законодавстві та розробка пропозицій щодо його вдосконалення для зменшення масштабів тіньового сектору економіки. У дослідженні використано низку наукових методів, зокрема аналіз нормативно-правових актів, порівняльне правознавство та системний підхід, що дало змогу всебічно оцінити ефективність застосовуваних правових інструментів у боротьбі з тіньовою економікою.

Результати аналізу свідчать, що чинне законодавство України, зокрема положення Господарського та Податкового кодексів, створює певні передумови для детінізації економіки, однак характеризується фрагментарністю та недостатньою узгодженістю між нормами різних галузей права. У статті запропоновано інтеграцію норм господарського, податкового та фінансового права в єдину цілісну систему, що сприятиме усуненню дублювання функцій державних органів, підвищенню прозорості економічних операцій і посиленню контролю за їхньою законністю. Особливу увагу приділено секторальним особливостям економіки: для аграрного сектору рекомендовано впровадження електронних реєстрів для відстеження руху сільськогосподарської продукції, для ринку криптовалют — введення обов’язкового ліцензування операцій і моніторингу транзакцій, а для зовнішньоекономічної діяльності — посилення процедур митного аудиту та контролю.

Для підвищення ефективності детінізації економіки в статті наголошується на необхідності не лише посилення репресивних заходів і контролю з боку держави, але й створення стимулів для добровільної легалізації доходів. Серед таких стимулів — запровадження податкових амністій, надання пільг для суб’єктів господарювання, які переходять до легальної діяльності, а також спрощення процедур декларування доходів. Важливим аспектом є залучення сучасних технологій, таких як штучний інтелект і блокчейн, які можуть забезпечити автоматизований моніторинг економічних операцій у реальному часі, підвищивши їхню прозорість і зменшивши можливості для тінізації.

Висновки дослідження підкреслюють, що лише комплексний підхід, який поєднує вдосконалення правової бази, адаптацію її до сучасних економічних реалій і технологічних можливостей, а також створення сприятливих умов для легального ведення бізнесу, здатен забезпечити стале скорочення тіньового сектору та сприяти економічному розвитку України. Стаття має практичне значення для розробки державної політики у сфері детінізації економіки та може бути корисною для правників, економістів і державних службовців.