Еволюція теоретичних підходів до управління охороною здоров’я в системі економічної науки

Анотація

Стаття присвячена теоретичному осмисленню еволюції підходів до управління охороною здоров’я в системі економічної науки, що охоплює трансформацію від класичних неокласичних парадигм до сучасних інтердисциплінарних моделей, зорієнтованих на складну соціальну динаміку, кризову стійкість і стратегічну ефективність. Автором здійснено аналітичне розгортання генези управлінських концепцій: від ринкових моделей із мінімальним втручанням держави до кейнсіанських соціально орієнтованих систем, які стали основою для формування національних служб охорони здоров’я у європейському контексті.

Окрему увагу приділено сучасним економічним школам, зокрема інституціональному підходу, поведінковій економіці, системному аналізу, концепціям управління на основі цінності (value-based healthcare) та дизайну управлінських рішень. Для наочної демонстрації їхніх особливостей, переваг та обмежень автор формулює порівняльну таблицю, що репрезентує ключові характеристики кожної моделі. На тлі сучасних глобальних викликів окреслюється потреба в об’єднанні зазначених підходів у єдину аналітичну рамку, здатну відповідати на потреби динамічного постіндустріального суспільства.

У фокусі дослідження перебуває український контекст – як простір перетину командно-адміністративної спадщини, фрагментарних реформ і надзвичайних кризових викликів, спричинених повномасштабною збройною агресією рф. Розкрито внутрішню напругу між нормативною модернізацією та фактичною інституційною інерцією, проаналізовано етапи децентралізації, запровадження електронного управління, нових моделей фінансування та комунальних некомерційних підприємств.

На основі інтеграції отриманих аналітичних результатів автор формулює теоретичну модель сучасного управління охороною здоров’я для України, що поєднує стратегічний, інституційний, функціональний і ціннісний рівні. Вводиться категорія економічної чутливості системи як ключовий індикатор її адаптивності в умовах невизначеності, війни та посттравматичних трансформацій. Запропонована рамка орієнтує на побудову нової парадигми управління, яка не лише реагує на кризи, а й творить нові інституційні сенси та економічні горизонти у сфері публічного здоров’я.