Упровадження технологій штучного інтелекту в курси з методики навчання медико-біологічних дисциплін учителів фізичної культури: за й проти

Анотація

Статтю присвячено методологічним засадам організації системи навчання медико-біологічних дисциплін (МБД) майбутніх учителів фізичної культури в контексті впровадження технологій штучного інтелекту (ШІ). Актуальність дослідження визначена інтенсивним впливом ШІ на структуру і зміст вищої освіти, необхідністю модернізації традиційних підходів до викладання медико-біологічних дисциплін, які є науковим підґрунтям професійної підготовки фахівців фізичного виховання. Встановлено, що в умовах цифрової трансформації ефективність освітніх процесів усе більше залежить від ступеня інтеграції інтелектуальних цифрових інструментів, які дозволяють розширити дидактичний потенціал викладання, персоналізувати навчання, оптимізувати діагностування знань. Упровадження ШІ в освітню методологію не позбавлене протиріч і викликає низку проблем від етико-психологічних до правових і педагогічних, які потребують критичного осмислення й виваженого прийняття рішень.

Мета статті – обґрунтування концептуальних і практичних аспектів використання штучного інтелекту в методиці викладання медико-біологічних дисциплін майбутнім учителям фізичного виховання, аналіз можливостей, обмежень і ризиків, пов'язаних з такою інтеграцією.

Визначено напрями застосування інструментів штучного інтелекту в освітньому процесі, зокрема адаптивних платформ, інтелектуальних тьюторів і систем моніторингу успішності. Надано конкретні приклади їх використання в освітніх сценаріях, релевантних для медико-біологічних дисциплін. Удокладнено перспективи розвитку цифрових компетентностей педагогів і здобувачів, проаналізовано особливості створення індивідуальних освітніх траєкторій і нових дидактичних моделей з огляду на інструментарій ШІ.

Дослідження дозволило оцінити позитивні й негативні перспективи впровадження штучного інтелекту: з одного боку, очевидний потенціал для поглиблення освітнього процесу й підвищення його ефективності, а з іншого – серйозні виклики, зокрема алгоритмічна упередженість, ризик деперсоналізації педагогічної взаємодії й недостатня готовність освітнього середовища до таких інновацій. У висновках наголошено на необхідності міждисциплінарного підходу до інтеграції ШІ, перегляду методологічних орієнтирів та збереження гуманістичного характеру освіти в процесі цифрової трансформації викладання медико-біологічних дисциплін майбутнім вчителям фізичної культури.