Запобігання корупційним ризикам при проведенні відкритих торгів з особливостями

Анотація

У статті здійснено комплексне дослідження корупційних ризиків, які виникають при проведенні відкритих торгів за особливими умовами, що мають місце в умовах надзвичайних ситуацій, воєнного стану або правового спрощення процедур. Мета дослідження – теоретичне обґрунтування та прикладний аналіз корупційних ризиків при проведенні відкритих торгів за особливими умовами. Наукова гіпотеза дослідження: корупційні ризики при проведенні відкритих торгів за особливими умовами можуть бути істотно мінімізовані за умови комплексного поєднання нормативно-правового вдосконалення процедур, впровадження ризик-орієнтованих підходів до контролю та підвищення інституційної спроможності замовників і наглядових органів у сфері публічних закупівель.

Визначено, що за відсутності належних регуляторних та організаційних обмежень такі процедури створюють підвищене середовище для потенційних зловживань, у тому числі через обмежену конкуренцію, відсутність належного контролю, затримки у публікації інформації, маніпуляції технічними вимогами або конфлікти інтересів. Проведено порівняльний аналіз нормативно-правового регулювання у сфері відкритих торгів за особливими процедурами в Україні та країнах ЄС, виявлено практичні відмінності у підходах до забезпечення прозорості, підзвітності та контролю за закупівлями. Узагальнення міжнародного досвіду (зокрема, Франції, Німеччини, Італії, Угорщини) дозволило окреслити ефективні інституційні та цифрові інструменти протидії корупційним ризикам, серед яких: електронні системи закупівель, незалежні антикорупційні органи, механізми автоматизованого виявлення «red flags» та активне залучення громадськості до моніторингу. Обґрунтовано доцільність імплементації цих підходів у національну практику через пріоритетні напрями, зокрема: розвиток незалежного моніторингу, удосконалення Prozorro з урахуванням ризик-орієнтованих алгоритмів, підвищення відкритості процедур та інституційної спроможності органів контролю. Підтверджено наукову гіпотезу щодо можливості істотного зменшення корупційних ризиків за умови комплексного підходу до реформування закупівельної системи. Окреслено перспективи подальших досліджень, зокрема в частині комплаєнсу, антикорупційного моделювання та інституційної взаємодії.