СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕАКЦІЇ КАРДІОРЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИ І ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПОРТСМЕНІВ U19 ІГРОВИХ КОМАНДНИХ ВИДІВ СПОРТУ

Анотація

У дослідженні представлені результати комплексного педагогічного і фізіологічного дослідження функціонального забезпечення спеціальної (переривчастої) витривалості футболістів, гандболістів і регбістів вікової категорії U19. Актуальність теми зумовлена необхідністю пошуку резервів функціональної підготовленості в кінці пубертатного періоду, коли розвиток симпатоадреналової системи досягає референтних значень, що сприяє розвитку енергетичного потенціалу спортсменів 17-18 років. Результати експерименту засвідчили статистично значущі відмінності структурної побудови функціонального забезпечення спеціально (переривчастої) витривалості спортсменів різних ігрових видів спорту. У футболістів домінуючим чинником встановлено аеробну потужність і спроможність ефективної реалізації кисню. У гандболістів і регбістів домінували анаеробні процеси. При тому, що у гандболістів акценти зроблено анаеробну алактатну і лактатну потужність, у регбістів на гліколітичну ємність. Інтегруючим чинником, що забезпечує ефективність реалізації енергетичних функцій є специфічні реактивні властивості кардіореспіраторної системи. Вони вплиають на ефективність утилізації кисню на всіх етапах реалізації тестових навантажень і активізацію реакції дихальної компенсації метаболічного ацидозу. Доведено, що специфічні співвідношення цих процесів в ігрових командних видах спорту формують зміст і спеціалізовану функціональну спрямованість функціональної підготовки з урахування структурних вимог функціонального забезпечення змагальної діяльності. Перспективи подальших досліджень полягають у визначення метаболічного профілю функціонального забезпечення спеціальної працездатності, а саме швидкої кінетики, стійкого стану і компенсації втоми в конкретному виді спорту з урахування проявів енергетичних реакцій і специфічних реактивних властивостей кардіореспіраторної системи.