Правоохоронні органи України, як різновид суб’єктів із забезпечення права громадян на соціальний захист

Анотація

Стаття присвячена проблематиці діяльності правоохоронних органів України, які здійснюють соціальне забезпечення громадян. На підставі теоретичного аналізу та врахування практичної діяльності дана загальна характеристика правоохоронних органів у забезпеченні правової гарантії громадян соціальним захистом. Вказано на необхідність розширення змісту терміну «соціальний захист», реалізація якого гарантує громадянам право на соціальний захист із забезпечення повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Аналізуючи низку джерел, в яких досліджувалися питання щодо основного змісту соціального захисту правоохоронними органами, було окреслено, що одним із ключових елементів його спрямування виступає нормативно-правове забезпечення їх діяльності, засноване на дотриманні міжнародно-правових актів, Конституції України, законів та відомчих документів правового, економічного та соціального характеру розвитку держави. Вказуючи на багатогранну діяльність правоохоронних органів, зазначено, що сучасний етап розбудови української держави свідчить, що в процесі реалізації організаційного-правового забезпечення соціального захисту населення правоохоронні органи як гарант забезпечення верховенства права й утвердження демократичного суспільства потребують нагального реформування. Доведено, що класифікація нормативно-правових актів з питань діяльності правоохоронних органів характеризується за юридичним значенням правових актів та їх змістом; залежно від змісту та актів, що регламентують правовий статус правоохоронних органів щодо організації та їх діяльності у соціальній сфері. Визначаючи сутність правоохоронних органів, дана характеристика функціональної складової їхньої діяльності та переліку суб’єктів, які відносяться до їх системи та повноважень, які впливають на соціально-правові відносини. При цьому доведено, що успіх державної соціальної політики в цілому досягається шляхом реалізації соціальних функцій, спрямованих на задоволення потреб та інтересів членів суспільства, а також на забезпечення їхнього добробуту та соціальної інтеграції, що у більшості залежить від розвитку всієї галузі соціальної сфери, системи правоохоронних органів та соціального напруження в суспільстві. Під час дослідження ролі правоохоронних органів України як суб’єктів забезпечення права громадян на соціальний захист звернуто увагу на позицію провідних вчених, в яких визначається сутність правоохоронних органів як уповноважених органів публічної влади, спрямованих на захист прав і свобод громадян та виступають відповідальними за реалізацію функції, у тому числі й у сфері соціального забезпечення. Характеризуючи діяльність Національної поліції, яка є одним із провідних державних органів у наданні права громадян на соціальний захист, вказано на проблемні питання у протидії поліцією домашньому насиллю, яка керуючись законами та відомчими нормативно-правовими актами здійснює діяльність, пов’язану із процедурою взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника. При цьому особлива увага звернута на організацію взяття на профілактичний облік дитини-кривдника та проведення з нею профілактичної роботи. В роботі також проаналізовано діяльність прокуратури, СБУ, Національного антикорупційного бюро України, Державної податкової службу України, Державної митної служби України, органів і установ виконання покарань й слідчих ізоляторів та дана характеристика їх діяльності в сфері соціального захисту громадян.