Проблеми фінансово-оборонної інтеграції України в інституційну архітектуру НАТО

Анотація

Анотація. У статті визначено низку проблем фінансово-оборонній інтеграції України до інституційної архітектури НАТО, особлива з яких полягає у повільності та непередбачуваності траншей військової допомоги від країн-партнерів. Виділено серед проблем також відсутність швидких механізмів для корегування напрямів та обсягів фінансування, що знижує ефективність використання наданих коштів Україною. Визначено суттєву інституційну асиметрію між фінансовими структурами України та відповідними органами НАТО. Доведено, що сучасне безпекове середовище характеризується високим ступенем динамічності та невизначеності, що потребує від України не лише адаптації до стандартів НАТО, але й здатності швидко реагувати на зміни. Визначено однією з ключових умов вступу України до НАТО забезпечення повної сумісності національних процедур бюджетного планування та розподілу оборонних коштів із фінансовими регламентами НАТО. Віднесено до чергового стримуючого фактору євроатлантичної інтеграції України до Альянсу тривалу збройну агресію з боку російської федерації, що знижує готовність міжнародних фінансових партнерів гарантувати довгострокову підтримку, адже відсутні чіткі часові рамки та формалізовані процедури приєднання. Виділено серед проблем інтеграції України в НАТО недостатню прозорість та ефективність використання міжнародної воєнно-фінансової допомоги підривають довіру донорів. Актуальною проблемою залишається відсутність комплексної національної моделі воєнно-фінансової взаємодії України й НАТО. Спостерігається концептуальна невідповідність базових підходів до фінансування оборони в Україні: існують суттєві розбіжності у вимогах до бюджетного планування, прозорості витрачання ресурсів, рівня відповідальності та інституційної спроможності.