РАДІОЕЛЕКТРОННІ ЗАСОБИ МОНІТОРИНГУ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ

Анотація

Анотація. У статті розглядається важлива та актуальна проблема застосування радіоелектронних засобів моніторингу (РЗМ) в умовах інформаційної війни. Наголошується, що стрімкий розвиток цифрових технологій, зокрема систем зв’язку та передачі даних, спричинив суттєві зміни у веденні сучасних бойових дій, де домінуючим чинником стає інформаційна перевага. Особливої актуальності набуває використання радіоелектронних засобів для виявлення, аналізу та протидії інформаційним загрозам, зокрема у формі радіоелектронного придушення, дезінформації та кібератак. У статті систематизовано сучасні підходи до організації радіоелектронного моніторингу в межах концепції мережецентричної війни, що активно впроваджується провідними державами світу. Автори аналізують структуру та принципи дії систем РЕБ (радіоелектронної боротьби), визначають ключові етапи їх функціонування — від збору та обробки сигналів до інтерпретації результатів і реалізації заходів протидії. Окрему увагу приділено технічним засобам, таким як комплекси RQ-4 Global Hawk і українська система «Кольчуга», а також перспективним технологіям, серед яких штучний інтелект, нейронні мережі, адаптивні фільтри та квантові методи обробки сигналів. Стаття пропонує алгоритм застосування РЗМ у шість етапів: підготовка, збір інформації, обробка сигналів, аналіз загроз, реагування та протидія, а також підсумкова оцінка ефективності. Також представлено класифікацію РЗМ за функціональністю, типом сигналу, способом застосування та призначенням, що дозволяє системно підійти до побудови комплексів інформаційного захисту. Автори обґрунтовують необхідність удосконалення існуючих засобів моніторингу та впровадження новітніх методів, здатних вчасно реагувати на складні і динамічні загрози в інформаційному просторі. Підкреслюється роль РЗМ не лише у військовій, а й у цивільній сфері для забезпечення стабільного функціонування критичної інфраструктури. У висновках зроблено наголос на важливості інтеграції РЗМ з іншими елементами систем безпеки, а також на потребі в подальших дослідженнях у галузі застосування інтелектуальних алгоритмів в умовах гібридних загроз. Таким чином, стаття сприяє поглибленню наукового розуміння інформаційної безпеки та окреслює практичні шляхи підвищення ефективності використання радіоелектронних засобів у сучасних умовах.