Виховний потенціал прози Федора Дудка: герой оповідання «Отаман Крук» як репрезентант філософії чину

Анотація

Анотація. Стаття присвячена аналізові оповідання Федора Дудка «Отаман Крук» крізь призму потенціалу національно-патріотичного виховання молоді, закладеного у творі. У статті подано короткі біографічні відомості про письменника, огляд його творчості, розкрито його місце в літературному процесі на теренах Галичини, значення і роль творчості у формуванні героя нового типу – вольового, здатного до «чину» – дії під знаком мети (задля нації й Батьківщини). Уся проза письменника, як і аналізоване оповідання, належить націєконсолідуючій парадигмі західноукраїнської прози 20-30-х років ХХ століття, автори якої скеровували зусилля на створення «держави слова». Центральним конфліком твору є світоглядний конфлікт українства й московщини, духу творення й руйнації, духу любові, радісного світлоритму й ненависті, нігілізму. У статті розглянуто ідейно-художні особливості оповідання, проаналізована стильова домінанта. Зʹясовано, що увага до внутрішнього життя людини, скерованість позасюжетних елементів на відтворення настрою персонажа, оперування промовистою деталлю, у першу чергу – колористичною; відчутна ліризація наративу, фрагментарність викладу, що нагадує кінематографічний монтаж, у поєднанні з фабульністю – ці риси притаманні стилю Дудка й засвідчують імпресіоністичне стильове забарвлення його прози. Водночас виразними є риси «активного романтизму», стильовій парадигмі якого найповніше відповідала «філософія чину». Ключові слова: національно-патріотичне виховання, Федір Дудко, філософія чину, стиль, імпресіонізм, «активний романтизм», композиція, проблематика.