Сталий розвиток у підприємництві: типологія компаній та напрями інтеграції принципів сталості

Анотація

Анотація. Метою статті є дослідження ролі підприємництва в забезпеченні сталого розвитку та узагальнення основних напрямів наукових пошуків у сфері сталого підприємництва. Концепція сталого розвитку виступає провідною парадигмою соціально-економічного та екологічного поступу як на макро-, так і на мікрорівні. Вона спрямована на гармонізацію інтересів сучасного й майбутніх поколінь, приватного та державного секторів, однак її реалізація супроводжується складністю у формуванні ефективних практичних рекомендацій і рішень як на національному, так і міжнародному рівнях. Визначено, що стале підприємництво становить унікальний підхід, який інтегрує створення економічної, соціальної й екологічної цінності, акцентуючи увагу на підвищенні добробуту наступних поколінь. Це означає, що потрібні нові підприємницькі комбінації та бізнес-моделі, здатні сприяти формуванню покоління підприємців, які ефективніше та прибутковіше використовують природні ресурси. Ідентифіковано ключові характеристики сталого підприємництва, серед яких: поєднання екологічних і соціальних аспектів, економічна вигідність, інноваційність, довгострокова спрямованість і створення стійкої цінності. Показано, що матриця сприйняття сталості (sustainability adoption matrix), побудована за двома критеріями — мотивацією та рівнем ресурсного забезпечення (commitment of resources), дає змогу визначити чотири типи підприємств, які реалізують принципи сталого підприємництва: каталізатори (відзначаються високою мотивацією та значним залученням ресурсів), експериментатори (мають сильну мотивацію, але обмежені ресурси), виконавці або пристосуванці (характеризуються низькою мотивацією та середнім рівнем ресурсів), пасивні або дрейфуючі компанії (володіють незначними ресурсами та низьким рівнем зацікавленості у сталому розвитку). Аргументовано, що підприємства, які прагнуть до сталого розвитку, повинні інтегрувати його принципи у свої стратегічні та операційні процеси. Як приклад, наведено структуру розвитку сталого підприємництва компанії AkzoNobel - провідного світового виробника фарб, покриттів та спеціальних хімікатів.