Оновлення парадигми адміністративних послуг крізь призму публічних (електронних публічних ) послуг в Україні

Анотація

Анотація. У статті на основі аналізу науково-публіцистичних джерел, чинного законодавства, практики його застосування, визначається сучасний стан правового регулювання адміністративних послуг в Україні, а також виявляються основні тенденцій в оновленні парадигми адміністративних послуг крізь призьму публічних (електронних публічних) послуг. Підкреслено, що запровадження електронних систем у сфері надання адміністративних послуг потребує належного наукового аналізу та оцінки впливу запроваджених технологій на функціонування системи адміністративних послуг, оновлення теорії адміністративних послуг, як складової предмету адміністративного права. Встановлено, що теорія адміністративних послуг охоплює ключові поняття, ознаки, принципи та класифікації адміністративних послуг, а також процедури їх надання. Основоположним в теорії є саме поняття та ознаки. Констатовано, що в наукових джерелах можна спостерігати певну дискусію щодо визначення поняття адміністративна послуга, його співвідношення з публічними послугами, формування відмінних властивостей на підставі порівняння з послугами у приватно-правовій сфері, виокремлення їх особливостей. Наголошено на тому, що в сучасних підручниках з адміністративного права вчені, на підставі аналізу законодавчого визначення поняття адміністративних послуг виділяють їх ознаки, однак прийняття у 2021 році Закону України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг» та запровадження єдиного порталу державних послуг «Дія» вимагають перегляду усталеного поняття «адміністративна послуга» та її ознак відповідно, з урахуванням емпіричного досвіду. Констатовано, що аналіз визначень запропонованих як концепцією так і законом України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг» дає можливість констатувати, що адміністративні послуги є одним із різновидів публічних послуг, надаються суб’єктами публічної влади, які наділені такими повноваженнями, суб’єктами делегованих повноважень або ж можуть надаватися в автоматичному режимі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем за заявою або без подання такої фізичною чи юридичною особою, а в окремих випадках і за замовчуванням суб’єкта владних повноважень та спрямована на набуття, зміну чи припинення прав та/або здійснення обов’язків такої особи відповідно до закону. Зроблено висновок про те, що із запровадженням інформаційно-телекомунікаційних систем надання електронних публічних послуг фактично змінилися підходи і до надання адміністративні послуг в режимі електронних послуг. Констатовано, що нормативно - правове забезпечення передбачає повноцінну організацію процесу надання адміністративних послуг в електронному форматі. Разом з тим зазначено, що все вищевикладене дає можливість зрозуміти наскільки варто оновити парадигмальні підходи до формування теорії адміністративних послуг в сучасний період, зокрема поняття та ознак адміністративної послуги. Так, беручи за основу напрацювання вчених адміністративістів щодо визначених ознак адміністративних послуг враховуючи зміни в чинному законодавстві та емпіричний досвід запропоновано оновлені ознаки адміністративної послуги. В роботі зроблено висновок, що зазначені ознаки не корелюються із визначенням поняття «адміністративна послуга», що міститься в чинному законодавстві, а отже останнє потребує оновлення з урахуванням законодавства у сфері публічних електронних послуг та вимог правозастосовчої практики. Підхід до оновлення парадигми адміністративних послуг дає можливість переосмислити існуючі підходи та спонукає до дискусії. Ключові слова: парадигма, адміністративна послуга, публічна послуга, органи місцевого самоврядування, електронна публічна послуга, повноваження, органи публічної влади, функції, адміністративна процедура.