Трансформація інвестиційної політики держави в умовах воєнної економіки

Анотація

Анотація. У статті досліджено трансформацію інвестиційної політики держави в умовах воєнної економіки як ключового інструмента забезпечення стійкості та підготовки до повоєнного відновлення. Узагальнено наслідки шоків воєнного періоду для інвестиційного середовища та окреслено зсув пріоритетів від стандартних ринкових підходів до комбінованої моделі, що поєднує централізоване державне регулювання, міжнародну фінансову підтримку та мобілізацію внутрішніх ресурсів. Теоретичний базис сформовано на перетині кейнсіанського, неоліберального й інституціонального підходів; показано, як ці парадигми структурують державні рішення щодо стимулювання капіталовкладень у критичні сектори. Розкрито логіку взаємодії інвестиційної політики з фіскальною, монетарною, промисловою, інноваційною, зовнішньоекономічною та соціальною політиками; наведено структурований огляд інструментарію (податкові стимули, субсидії, державні гарантії, ДПП, спеціальні кредитні програми) та механізмів координації. Проаналізовано інституційно-правові зміни воєнного періоду, роль міжнародних партнерів і програм макрофінансової підтримки, а також пріоритети відбудови з акцентом на інфраструктуру, енергетику, технологічні галузі та агросектор. Порівняльні кейси Ізраїлю та Хорватії ілюструють значення макростабільності, інституційної якості, технологічних кластерів і євроінтеграційних інструментів для відновлення інвестиційної динаміки. Наукова новизна полягає у формуванні цілісної моделі узгодження інвестиційної політики з безпековими й структурними цілями розвитку, практична значущість – у пропозиції пріоритетних напрямів модернізації політики для прискорення відбудови, підвищення конкурентоспроможності та інтеграції у європейський економічний простір.