До питання аудіовізуальної грамотності як педагогічної платформи в епоху штучного інтелекту

Анотація

Анотація. Стаття присвячена аналізу трансформації кіноосвіти під впливом штучного інтелекту (ШІ) та обґрунтуванню аудіовізуальної грамотності як нової педагогічної платформи на основі цієї технології. У контексті стрімкого розвитку генеративних технологій, таких як моделі перетворення тексту на відео (наприклад, Runway Gen-2, OpenAI Sora), досліджено виклики, з якими стикаються традиційні навчальні програми, зосереджені на освоєнні класичного програмного забезпечення (Adobe Premiere Pro, DaVinci Resolve) та теоретичних аспектах кінематографу. Виявлено, що у 2025 р. ШІ перестає бути периферійним інструментом і стає ключовим компонентом екосистеми кіновиробництва, вимагаючи від освітніх закладів проактивного переосмислення змісту та методів навчання. Основну увагу приділено розкриттю структури і змісту нової грамотності, яка розширює традиційну аудіовізуальну грамотність шляхом включення технологічних, етичних і творчих вимірів, запроваджених ШІ, будується на трьох усталених орієнтаціях медіаосвіти: навчання «про» медіа, навчання «з» медіа та навчання «для» медіа, наповнюючи кожну критичними питаннями, пов’язаними з ШІ. Наприклад, у контексті навчання «про» медіа, студенти вчаться аналізувати, чи вносять фільми, створені ШІ, нові творчі змісти чи лише рекомбінують існуючі тропи, а також обговорюють проблеми упередженості наборів даних, культурної апропріації та євроцентризму в ШI-генерованому контенті. З’ясовано, що інтеграція ШІ вимагає серйозних змін у педагогічній теорії та практиці, а концепція оновленої аудіовізуальної грамотності пропонує комплексну рамку для цих змін. Підкреслюється, що педагогічна практика має зміститися від моделі доставки контенту до парадигми навчання, де цінуються експеримент, процес і критичний діалог з AI, а не лише кінцевий продукт.