Забезпечення конкурентоздатності підприємців засобами господарсько-правового забезпечення

Анотація

Стаття присвячена дослідженню характеристиці впливу стимулювання на змінення конкурентоздатності підприємців з позиції господарсько-правового аспекту. Надано поняття конкурентоспроможності як господарсько-правової категорії, яка означає правову можливість і економічну здатність суб'єкта господарювання створювати, виробляти та реалізовувати товари (роботи, послуги), які є більш привабливими для споживача у порівнянні з аналогічними пропозиціями інших суб’єктів на ринку. Зазначена категорія поєднує два взаємопов'язані аспекти: економічний аспект, тобто це внутрішня здатність підприємства ефективно конкурувати на ринку, яка визначається наступними чинниками: ціною, як можливість пропонувати товар за нижчою ціною без шкоди для прибутку; якістю, як вища якість товару або послуги; інноваційністю шляхом впровадження нових технологій, продуктів чи методів управління, що дає перевагу перед конкурентами та ефективністю шляхом використання ресурсів з мінімальними витратами та правовий аспект, який представляє собою зовнішній, регуляторний аспект, який створює умови для конкуренції, без якого економічна конкурентоспроможність не може бути реалізована та який включає наступні елементи: законодавче забезпечення. Доведено, що важливим стає увага держави до стимулів, які дозволяють підприємству зменшити витрати на виробництво, знизити ціну на продукцію, зробити її більш привабливою для споживача та збільшити обсяги продажів та, як наслідок, призводити до зростання прибутку, підвищення платоспроможності підприємства (наприклад, податкові пільги, субсидії на енергоносії); сприяють залученню інвестицій, зменшуючи ризики для інвесторів (наприклад, державні гарантії, гранти). Підприємницька структура, що має підтримку держави, стає більш привабливою для інвестування, адже набуває більше можливостей залучити кошти на модернізацію виробництва, розширення та інновації. Відтак заходи, що стимулюють оновлення виробничої бази підприємств, підвищують конкурентоспроможність їх продукції та сприяють зростанню доходів та розширюють доступ до нових ринків. У цьому контексті державні стимули можуть сприяти експорту продукції (наприклад, шляхом компенсації відсоткових ставок за кредитами для експортерів).