Використання цифрових технологій у професійному розвитку науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти: практичні орієнтири

Анотація

Анотація. В оглядовій статті розглянуто використання цифрових технологій у професійному розвитку науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти (ЗВО) з урахуванням нових цифрових викликів, зокрема впровадження цифрових моделей та стратегій, гнучких форм навчання. Актуальність теми обумовлена потребою в новій освітній парадигмі, де використання цифрових технологій у професійному розвитку науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти є необхідною умовою володіння цифровою грамотністю та компетентністю, гнучкістю, інноваційністю та етичною відповідальністю, що є визначальними чинниками ефективної професійної діяльності викладача закладу вищої освіти. У статті проаналізовано зарубіжні моделі DigCompEdu (Європейська рамка цифрової компетентності викладача), TPACK та стратегії мікронавчання (Microlearning), Personal Learning Network (PLN), наставництва та менторства для цифрового професійного розвитку науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти. Окреслено характерні ознаки кожної моделі та стратегії, їх переваги у професійному розвитку науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти та розглянуто як приклади міжнародного досвіду можуть бути адаптовані до українських закладів вищої освіти. Використання даних моделей та стратегій будуть сприяти зростанню рівня цифрової грамотності, покращенню педагогічної майстерності, підвищенню академічної мобільності науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти. Ключові результати дослідження полягають у систематизації сучасних цифрових моделей і стратегій професійного розвитку, визначенні їхніх сильних сторін та можливостей інтеграції в український освітній контекст. Показано, що поєднання міжнародних практик із національними освітніми потребами створює умови для формування цілісної системи цифрової компетентності викладачів. Практична значущість статті полягає у наданні орієнтирів для закладів вищої освіти щодо впровадження ефективних цифрових інструментів у програми підвищення кваліфікації, розвитку персональних навчальних мереж та наставницьких практик. Запропоновані підходи можуть бути використані для розроблення освітніх політик, удосконалення програм професійного розвитку та створення сприятливого цифрового середовища, що забезпечує конкурентоспроможність українських науково-педагогічних працівників у глобальному освітньому просторі.