Принципи державного фінансування політичних партій у контексті європейських демократичних стандартів

Анотація

Анотація. У статті здійснено науково-аналітичне осмислення принципів державного фінансування політичних партій у контексті європейських демократичних стандартів та антикорупційних вимог. Державне фінансування розглянуто як інструмент підтримки політичного плюралізму й інституційної спроможності партій, що покликаний зменшувати залежність політичних сил від великого приватного капіталу та обмежувати корупційні ризики. Визначено зміст і форми публічної підтримки партій (прямі бюджетні субсидії та непрямі механізми), окреслено відмінності між фінансуванням поточної діяльності та виборчих кампаній, а також між публічними й приватними джерелами надходжень. Нормативні орієнтири дослідження сформовано на підставі підходів Ради Європи (зокрема рекомендацій щодо протидії корупції у фінансуванні партій і виборів), керівних принципів ОБСЄ/БДІПЛ та Венеціанської комісії, а також положень Конвенції ООН проти корупції, які акцентують прозорість і підзвітність політичних фінансів. На основі узагальнення цих стандартів виокремлено базові принципи державного фінансування партій: законність, рівність можливостей, прозорість і підзвітність, незалежність партій від фінансових донорів. Показано взаємозв’язок указаних принципів та їх роль у забезпеченні чесної політичної конкуренції й недопущенні прихованого впливу на партійні рішення. Окрему увагу приділено українському досвіду запровадження держфінансування після 2015–2016 рр., наслідкам звуження кола отримувачів у 2019 р. та трансформації практик у період повномасштабної війни, коли постала дилема між бюджетною доцільністю й необхідністю збереження демократичних інституцій. Обґрунтовано висновок про стратегічну значущість розвитку інституту державного фінансування партій для повоєнної демократичної стійкості України та виконання євроінтеграційних зобов’язань за умови посилення контролю, чіткого визначення допустимих напрямів витрат і невідворотності санкцій за порушення.