Адміністративна відповідальність у контексті розвитку українського адміністративного права та європейських стандартів

Анотація

Анотація. У статті проаналізовано інститут адміністративної відповідальності в Україні крізь призму розвитку адміністративного права та впливу європейських стандартів прав людини і верховенства права. Обґрунтовано, що історично успадкована карально-репресивна модель адміністративно-деліктного реагування дедалі менше відповідає сучасним вимогам належного врядування, пропорційності та гуманізму. Актуальність дослідження визначається поєднанням євроінтеграційних реформ і практичних викликів воєнного стану, які загострили проблему правової визначеності, адекватності санкцій та достатності процесуальних гарантій у провадженнях щодо адміністративних проступків. Розкрито поняття адміністративної відповідальності як самостійного виду юридичної відповідальності, що настає за вчинення адміністративного проступку та реалізується шляхом застосування встановлених законом стягнень уповноваженими органами. Визначено її ключові ознаки (позасудовий/спрощений порядок, відсутність судимості, поєднання каральної, превентивної та виховної функцій), а також проведено розмежування з кримінальною та дисциплінарною відповідальністю. Окреслено системні проблеми чинного КУпАП 1984 р., зокрема фрагментарність регулювання, колізійність і недостатню визначеність критеріїв відмежування адміністративних і кримінальних деліктів. Показано вектор реформування через проєкт Кодексу України про адміністративні проступки (реєстр. №11386 від 28.06.2024), спрямований на кодифікацію складів проступків, розширення суб’єктного складу (включно з юридичними особами) та посилення гарантій, зокрема презумпції невинуватості й покладення тягаря доказування на державу. Європейські підходи висвітлено через практику ЄСПЛ, принцип пропорційності та вимоги судового контролю. Зроблено висновок, що модернізація адміністративної відповідальності має забезпечити баланс між ефективністю публічно-правового примусу та пріоритетом прав людини.