Стратегічні напрями активізації інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств в умовах трансформаційної економіки

Анотація

Анотація. У статті обґрунтовано визначальну роль інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств у забезпеченні їх конкурентоспроможності та довгострокової стійкості в умовах трансформаційної економіки України, що характеризується воєнними ризиками, структурними зрушеннями, обмеженістю фінансових ресурсів та потребою технологічного оновлення. Розкрито зміст інвестиційно-інноваційного розвитку як багаторівневого процесу, що охоплює стратегічний, тактичний та операційний рівні управління, а також залежить від якості інституційного середовища й інтегрованості підприємств у регіональні та галузеві інноваційні екосистеми. Ідентифіковано ключові бар’єри активізації інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств, зокрема фінансові обмеження (дефіцит власних ресурсів, висока вартість капіталу, обмежений доступ до довгострокового кредитування), технологічні бар’єри (зношеність основних фондів, низький рівень автоматизації, обмежений доступ до сучасних технологій), організаційно-управлінські чинники (дефіцит компетентностей інноваційного менеджменту, слабка координація проєктної діяльності, недостатність стратегічного планування), інституційно-регуляторні обмеження (нестабільність правил ведення бізнесу, обмеженість інструментів державної підтримки, нерозвиненість інноваційної інфраструктури), а також кадрові та соціальні бар’єри (дефіцит висококваліфікованих фахівців, відтік людського капіталу, низька готовність персоналу до технологічних змін). У результаті дослідження окреслено базові принципи формування стратегічних напрямів активізації інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств, які створюють передумови для переходу від ситуативних управлінських рішень до цілісної моделі модернізації. Запропоновано систему стратегічних напрямів активізації інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств у трансформаційній економіці, яка включає диверсифікацію джерел інвестиційного фінансування, технологічну та цифрову модернізацію бізнес-процесів, інтеграцію підприємств у кластери та інноваційні екосистеми, розвиток людського капіталу та управлінських компетентностей, а також орієнтацію інвестицій на сталий і ресурсоефективний розвиток. Визначено доцільність впровадження комплексу інституційних, фінансових, організаційних та інформаційних механізмів як інструментальної основи практичної імплементації запропонованих стратегічних напрямів.