Стратегія фінансування інноваційної діяльності підприємств: теоретичні засади та прикладні аспекти

Анотація

Анотація. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних засад і розробленні практичних рекомендацій щодо формування ефективної стратегії фінансування інноваційної діяльності підприємств в умовах трансформаційних змін економіки. Методи дослідження охоплюють системний і структурно-функціональний аналіз, методи порівняльного аналізу фінансових показників, кластерний аналіз підприємств за рівнем інноваційної активності (метод k-середніх), кореляційно-регресійний аналіз, а також економіко-математичне моделювання залежності результативності інновацій від структури джерел фінансування. Основні результати дослідження засвідчують, що частка власних коштів у структурі фінансування інновацій вітчизняних підприємств перевищує 72%, що свідчить про критичну недорозвиненість зовнішніх джерел. Встановлено статистично значущий позитивний зв'язок між диверсифікацією джерел фінансування та рівнем інноваційної результативності підприємств (r = 0,71, p < 0,01). За результатами кластерного аналізу 187 підприємств виявлено чотири стратегічні типи фінансування інновацій — консервативний, диверсифікований, проектний та венчурний. Підприємства диверсифікованого кластера демонструють на 34% вищий рівень комерціалізації порівняно з консервативним кластером. Регресійна модель пояснює 67% дисперсії показника комерціалізації інновацій (R² = 0,67). Наукова новизна полягає у вдосконаленні теоретичного підходу до класифікації стратегій фінансування інноваційної діяльності та розробленні багатовимірної матриці прийняття рішень щодо вибору оптимальної фінансової стратегії за чотирма критеріями одночасно. Практичне значення результатів визначається можливістю їх застосування фінансовими менеджерами підприємств для оптимізації структури джерел фінансування НДДКР, а також органами державного управління при розробці інструментів стимулювання інноваційного розвитку.