Концепція сталого розвитку в системі туристичного країнознавства та її реалізація у рекреаційних комплексах природоохоронних територій Європейського регіону

Анотація

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні механізмів реалізації концепції сталого розвитку у системі туристичного країнознавства на прикладі рекреаційних комплексів природоохоронних територій Європейського регіону. Об’єкт дослідження являється процес формування і функціонування рекреаційних комплексів на природоохоронних територіях Європейського регіону в умовах поєднання туристичного попиту з природоохоронними обмеженнями. В статті розкрито концепцію сталого розвитку в системі туристичного країнознавства та проаналізовано її реалізацію у рекреаційних комплексах природоохоронних територій Європейського регіону. Визначено, що туристичне країнознавство набуває прикладної цінності тоді, коли територія розглядається як цілісна система взаємодії природних ресурсів, культурної спадщини, соціальних практик і господарської діяльності, а не лише як сукупність атракцій і маршрутів. Доведено, що інтеграція принципів сталого розвитку у країнознавчий аналіз надає можливість узгоджувати туристичний попит із ресурсною спроможністю екосистем, знижувати конфліктність у взаємодії з місцевими громадами та підвищувати довгострокову конкурентоспроможність дестинацій без втрати природоохоронної цінності. Обгрунтовано, що рекреаційний комплекс на природоохоронній території являється системою взаємопов’язаних елементів, зокрема вхідних зон, інформаційних і інтерпретаційних центрів, мережі маршрутів, оглядових майданчиків, санітарної інфраструктури, а також засобів безпеки, і саме ця системність потребує управління потоками відвідувачів, зонування та регламентації доступу. Встановлено, що ключовою умовою результативної реалізації сталого розвитку постає партнерська модель взаємодії адміністрацій територій, місцевих громад, бізнесу, наукових середовищ і державних органів влади, яка забезпечує узгодження правил користування, прозоре спрямування частини доходів на охорону природи та підвищення якості сервісу. Охарактеризовано систему оцінювання результатів, яка охоплює стан екосистем, поведінку відвідувачів, соціальну підтримку, фінансову стійкість, ресурсне споживання інфраструктури та готовність до ризиків, водночас, показано роль рішень на базі застосованих цифрових технологій у бронюванні, навігації, комунікації правил і зборі зворотного зв’язку, а у складних випадках і роль технологій на базі штучного інтелекту для прогнозування ризиків та підвищення безпеки.