Стан дослідження проблеми освітніх утрат під час літніх канікул у світовій науковій думці

Анотація

Стаття присвячена аналізу стану наукових досліджень феномену освітніх утрат під час літніх канікул, відомого у міжнародній науковій літературі як «summer learning loss» або «summer slide». Проблема сезонних коливань навчальних досягнень учнів є актуальною для сучасної педагогічної науки і практики, оскільки тривала перерва у навчанні негативно впливає на рівень засвоєних знань і навичок. Метою статті є систематизація та аналіз наукових підходів до вивчення освітніх утрат під час канікул у зарубіжній педагогіці та суміжних науках. У роботі використано методи системного аналізу наукових джерел, бібліографічного огляду та порівняльного аналізу публікацій у реферованих виданнях із баз даних Web of Science, Scopus, ERIC та Google Scholar за 1906–2024 роки. Встановлено, що перші наукові свідчення про вплив канікул на рівень навчальних досягнень з'явилися ще на початку ХХ ст. Систематичне вивчення проблеми розпочалося у 1978 р. з виходом фундаментальної монографії Б. Гейнс, що заклала теоретичний і методологічний фундамент для подальших досліджень. У 1990-х рр. Х. Купер із колегами провели першу велику метааналітичну роботу, яка підтвердила факт утрати в середньому близько одного місяця навчального прогресу внаслідок літніх канікул (з більш суттєвими втратами у сфері математичних обчислень — до двох місяців). Важливу роль у розвитку концепції відіграло Балтиморське лонгітюдне дослідження К. Александер, Д. Ентвісл та Л. Олсон (1982–2002), а також теорія «крана» (Faucet Theory), що пояснює механізм диференційованого впливу канікул на дітей із різних соціально-економічних груп. Наголошується, що освітні утрати є нерівномірними: найбільше страждають діти з малозабезпечених сімей, що посилює освітню нерівність. Сучасні дослідження, зокрема роботи М. Кухфелд, переосмислюють класичні висновки на основі великих масивів даних. Доведено, що в Європі (Швеція, Австрія, Велика Британія, Німеччина) феномен підтверджується, однак досліджений значно менш системно. В Україні ця проблематика практично відсутня в науковому дискурсі, що визначає перспективи подальших досліджень. Результати роботи можуть слугувати підґрунтям для розробки освітньої політики щодо організації канікулярного часу та профілактики освітніх утрат.