Право працівника на захист персональних даних: стандарти МОП та законодавство України

Анотація

У статті аналізуються сучасний стан та перспективи розвитку правового забезпечення захисту персональних даних працівників. Визначається поняття персональних даних працівника як сукупність відомостей про особу/працівника під час добору кадрів роботодавцем та функціонування індивідуальних трудових правовідносин, що стосується професійних, ділових якостей особи/працівника, необхідних для виконання певної трудової функції, встановлення (зміни) умов праці, професійного розвитку. Характеризується правове забезпечення захисту персональних даних працівників, що здійснюється нормами Конституції України (частини перша і друга статті 32), міжнародно-правових актів, актів національного законодавства. Зазначається, що стандарти МОП у цій сфері закріплені в Кодексі практики захисту персональних даних працівників 1997 року у Технічних та етичних принципах контроля здоров’я працівників 1992 року, інших актах. Серед актів національного законодавства основним законодавчим актом є Закон України «Про захист персональних даних працівників» від 01 червня 2010 року № 2297. На підставі порівняльно-правового аналізу положень Кодексу практики захисту персональних даних і чинного Закону України зроблено висновок про недостатнє врахування в останньому специфіки захисту персональних даних працівників. З метою забезпечення права працівника на конфіденційність персональних даних та їх захист обґрунтовується необхідність доповнення розділу І «Трудові відносини і трудовий договір» Книги другої «Індивідуальні трудові відносини» проєкту Трудового кодексу України окремою главою «Захист персональних даних працівників» з урахуванням стандартів МОП і законодавчого досвіду окремих зарубіжних країн.