ГАРАНТУВАННЯ ПРАВ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ: КОМПЛЕКСНІСТЬ ПРОБЛЕМАТИКИ

Анотація

Анотація. Стаття присвячена комплексному аналізу проблем, правового становища та гарантування статусу осіб з інвалідністю. Констатовано, що на сьогодні проблема правового та соціального становища осіб з інвалідністю актуалізується в усьому світі, а в Україні у зв’язку з війною вона постає особливо гостро. Акцентовано, що вкрай небезпечною для інклюзії осіб з інвалідністю є фактор дискримінації, доведено, що саме для цієї групи він особливо застосований у сфері охорони здоров’я. Вказано, що однією з головних проблем, з якими стикаються люди з інвалідністю у світі та Україні є безробіття. Вказано, що захисту та особливого гарантування прав потребують серед осіб з інвалідністю окремі підгрупи, що особливо маргіналізовані та дискриміновані в соціальному середовищі – особи літнього віку, жінки та дівчата, діти, біженці, мігранти, представники національних та етнічних меншин, особи хворі на небезпечні захворювання. З погляду права тут слід вести мову про множинну дискримінацію – за ознаками стану здоров’я та гендеру, віку, наявності додаткової небезпечної хвороби, національності, громадянства тощо. Зазначено необхідність нормотворцям, постачальникам послуг, політикам, громадським організаціям, представникам муніципальної влади та органів охорони здоров’я та зацікавленим сторонам консультуватися з людьми з інвалідністю з широким спектром міжсекційних ідентичностей, щоб краще зрозуміти та врахувати їхні унікальні потреби в охороні здоров'я, а також міжсекційні посередницькі та ризикові фактори для покращення доступу до медичних послуг. Запропоновано комплекс заходів для реального гарантування прав та законних інтересів осіб з інвалідністю: впровадження дієвих механізмів контролю за дотриманням прав осіб з інвалідністю в усіх сферах суспільного життя; розвиток інклюзивного ринку праці, що передбачає не лише створення робочих місць, але й забезпечення умов для професійного розвитку, перекваліфікації та кар’єрного зростання осіб з інвалідністю; формування реального доступного соціального та інфраструктурного середовища для осіб з інвалідністю, серед іншого запровадження універсального дизайну та безбар’єрності; комплементарна взаємодія державної влади, органів місцевого самоврядування, бізнесу, громадського сектору в контексті покращення середовища для осіб з інвалідністю, гарантування та забезпечення їхніх прав; підвищення рівня правової культури, обізнаності та толерантності суспільства до досліджуваної категорії суб’єктів права.