Критерії самооцінювання готовності студентів до науково-педагогічної діяльності в умовах магістратури
Ключові слова:
магістерська підготовка, науково-педагогічна діяльність, готовність до діяльності, критерії самооцінювання, професійна рефлексія, суб'єктність дослідника, проектування, технологічна мобільність, науково-дослідна робота, інноваційні технології навчанняАнотація
Анотація. У статті представлено комплексний теоретико-експериментальний аналіз проблеми формування готовності магістрів до науково-педагогічної діяльності. Актуальність дослідження зумовлена трансформацією сучасної вищої школи від інформаційної моделі навчання до парадигми суб'єктного саморозвитку фахівця. На основі аналізу концептуальних засад підготовки магістрів, автором визначено, що ключовою характеристикою сучасної підготовки є її технологічність, що передбачає перехід до якісно нових ступенів ефективності через рефлексивні механізми. У роботі деталізовано структуру готовності магістрів, яка розглядається як багатокомпонентна система, де самооцінювання виступає центральним чинником професійного становлення. Обґрунтовано три базові критерії самооцінювання: науково-дослідний (суб'єктність дослідника), педагогічно-технологічний (проектування інноваційного навчання) та комунікативно-колективний (академічна етика та взаємодія). Для кожного критерію розроблено систему дескрипторів, що охоплюють методологічну грамотність, академічну автономність, технологічну мобільність та методичну рефлексію. Особливу увагу приділено подоланню низки протиріч, зокрема розриву між індивідуальною технологією оволодіння діяльністю та колективним характером майбутньої праці. Доведено, що використання таких інструментів, як науково-педагогічне портфоліо та карти рефлексивної мобільності, дозволяє магістрантам трансформувати репродуктивні знання у стійку професійну позицію. Стаття підкреслює значення наукових товариств як середовища для розвитку комунікативної мобільності та відповідальності за колективний результат. Для практичного застосування цих критеріїв запропоновано використання чотирирівневої шкали самооцінки. Результати дослідження можуть бути використані для розробки діагностичного інструментарію в системі магістерської підготовки в закладах вищої освіти.Посилання
Vitvytska, S. S. (2009). Tekhnolohiia pedahohichnoi pidhotovky mahistriv v umovakh stupenevoi osvity [Technology of pedagogical training of masters in the conditions of multilevel education]. In O. A. Dubaseniuk (Ed.), Profesiina pedahohichna osvita: innovatsiini tekhnolohii ta metodyky (pp. 133-153). Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka.
Vitvytska, S. S. (Ed.). (2015). Innovatsiini pedahohichni tekhnolohii u systemi neperervnoi profesiinoi osvity [Innovative pedagogical technologies in the system of continuous professional education]. Zhytomyr: Polissia.
Klovak, H. T. (2005). Heneza pidhotovky maibutnyoho vchytelya do doslidnytsʹkoyi pedahohichnoyi diyalʹnosti u vyshchykh pedahohichnykh navchalʹnykh zakladakh Ukrayiny (kinetsʹ KHIKH – KHKH stolittya) [Genesis of training the future teacher for research pedagogical activity in higher pedagogical educational institutions of Ukraine (late 19th – 20th century)] (Extended abstract of Doctoral dissertation). Kyiv.
Nikitina, N. P. (2017). Kulturno-osvitnie seredovyshche VNZ yak umova i zasib profesiinoho rozvytku studentiv: polikulturnyi aspekt [Cultural and educational environment of higher education institutions as a condition and means of students' professional development: multicultural aspect]. Humanizatsiia navchalno-vykhovnoho protsesu, 3 (83), 66–76.
Raikhman, Ye. I. (2015). Naukovo-doslidna robota maibutnikh mahistriv pedahohichnoi osvity yak pedahohichnyi fenomen [Research work of future masters of pedagogical education as a pedagogical phenomenon]. Visnyk dnipropetrovskoho universytetu imeni Alfreda Nobelia. Seriia «Pedahohika i psykholohiia», 1 (9), 164-170.
Shcherbakova, N. P. (2011). Naukovo-doslidna diialnist mahistrantiv yak vazhlyva skladova profesiinoi pidhotovky maibutnikh pedahohiv [Research activity of undergraduates as an important component of professional training of future teachers]. In Rozvytok doslidnytskykh zdibnostei obdarovanykh ditei ta molodi (pp. 375–379). Kyiv: IOD.
Chaitidou, M., & Peikos, G. (2026). Pedagogical Content Knowledge in Science Education. Encyclopedia, 6(2), 43. https://doi.org/10.3390/encyclopedia6020043
Halushchak, I. (2022). Modern methods of forming readiness for professional and personal development of technical universities students. Scientific foundations of pedagogy and education.
Hammersley, M. (2023). Research Literacy and Teaching: The Peculiar Case of Research about Teaching about Research. Professions and Professionalism, 13(2). https://doi.org/10.7577/pp.5260
Keser Aschenberger, F., & Pfeffer, T. (2021). Concept of research literacy in academic continuing education: a systematic review. European Journal of University Lifelong Learning, 5(1), 43-58. https://doi.org/10.53807/0501ical
Koroid, T. (2025). Developing emotional intelligence and emotional competence in higher education students. The Modern Higher Education Review, (10), 202–221. https://doi.org/10.28925/2617-5266/2025.109
Mishra, P., & Koehler, M. J. (2006). Technological pedagogical content knowledge: A framework for teacher knowledge. Teachers College Record, 108(6), 1017–1054.
Nilsson, P., & Berry, A. (2025). Exploring Teacher Adaptive Expertise Through the Framework of Pedagogical Content Knowledge. ESERA Conference Proceedings, 385.
Panadero, E. (2017). A Review of Self-regulated Learning: Six Models and Four Directions for Research. Frontiers in Psychology, 8, 422. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.00422
Stasiuk, Y., Vainilovych, I., & Kobchenko, A. (2024). Role of Emotional Intelligence and Professional Culture in the Development of Higher Education Institutions. Challenges and Issues of Modern Science, 3, 214–222.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Іван Маріонда
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
