Повоєнне відновлення транспортної інфраструктури України

Анотація

Анотація. Метою статті є обґрунтування концептуальних засад визначення пріоритетності та способу реалізації проекту повоєнного відновлення (нового будівництва) об’єкта транспортної інфраструктури. Були використані: монографічний метод (під час аналізу досліджень і публікації, присвячених питанням відновлення транспортної інфраструктури, а також під час порівняння отриманих результатів з результатами інших авторів), системний аналіз при дослідженні стану втрат транспортної інфраструктури та загальних потреб у її відновленні, дослідження документів (збір інформації про реалізовані проекти з відновлення інфраструктурних об’єктів та аналіз пріоритетних напрямків дій уряду), аналізу та синтезу при побудові дерева рішень (при опрацюванні концептуальних положень щодо визначення пріоритетності та способу реалізації проекту відновлення (нового будівництва) об’єкта транспортної інфраструктури). На підставі звітів Київської школи економіки та Світового банку була узагальнена інформація про масштаби руйнації об’єктів транспортної інфраструктури, потреби у фінансуванні відновлення. Систематизовано перелік програм відновлення обєктів транспортної інфраструктури та постраждалих територій України за участю міжнародних фінансових інституцій. З’ясовано, що принциповим підходом участі міжнародних фінансових інституцій у відновленні територіальних громад, постраждалих від російської агресії, є «краще, ніж було», що передбачає заходи, спрямовані на декарбонізацію, ефективність транспорту, безбар’єрність та мультимодальність. На підставі аналізу перспективних проектів відновлення об’єктів транспортної інфраструктури встановлено, що пріоритетними наразі є проекти відновлення автомобільних доріг, які мають статус міжнародного значення та державного значення. З метою забезпечення збалансованого повоєнного розвитку територій та з урахуванням обмежень бюджетних ресурсів всіх рівнів влади запропоновано ухвалювати проекти відновлення (або нового будівництва) виключно із врахуванням думок і пропозицій стейкхолдерів, залучати приватні інвестиції на засадах публічно-приватного партнерства (концесії) тільки на територіях з високою діловою активністю. Це знизить ризики недобудови об’єктів. Відновлення або нове будівництво об’єктів транспортної інфраструктури на територіях із значною руйнацією проводити за рахунок бюджетних ресурсів та ресурсів міжнародних фінансових фондів. Надавати перевагу тим об’єктам, які належать або потенційно можуть належати до шляхів сполучення міжнародного та державного значення. Наукова новизна отриманих результатів полягає у розробленні концептуального підходу визначення пріоритетності та способу реалізації проекту відновлення (нового будівництва) об’єкта транспортної інфраструктури (на засадах публічно-приватного партнерства або шляхом звичайних державних закупівель). Практичне значення полягає у можливості органів влади пришвидшити процес обґрунтування рішень щодо відновлення об’єктів транспортної інфраструктури.