Проблема судових помилок в умовах демократизації правосуддя: глобалізаційно-цифровий вимір

Анотація

Стаття присвячена висвітленню проблеми наявності судових помилок при здійсненні правосуддя. Особливу увагу автором приділено аналізу існування судових помилок в умовах демократизації правосуддя у світлі глобалізації та трансформації цифрового суспільства. Звернено увагу, що рівень громадської довіри до судочинства безпосередньо залежить від доброчесності суддів, дотримання принципів незалежності, що значно мінімізує судові помилки та сприяє ефективному правосуддю. Автором позиціоновано, що судові помилки виступають одним із ключових індикаторів дисфункцій у системі правосуддя та репрезентує об'єктивно-суб'єктивну природу їх здійснення. Також у статті вказується, що в умовах воєнного стану в Україні об'єктивні чинники, зокрема нормативна невизначеність, швидке нормотворення, ресурсні обмеження та безпекові ризики, істотно ускладнюють правозастосування. Доведено, що водночас суб'єктивні аспекти, пов'язані з рівнем професійної підготовки, правової культури та доброчесності представників судової влади, залишаються визначальними для якості судових рішень. Сукупність цих факторів формує сучасні виклики для забезпечення ефективного судового захисту прав і свобод людини. Констатовано, що мінімізація судових помилок потребує комплексного підходу, що охоплює удосконалення законодавства, підвищення професійних стандартів суддів та інших учасників процесу, а також впровадження міжнародних правових стандартів і практик. Звернено увагу, що важливу роль у цьому відіграють інституційні механізми контролю, практика міжнародних судових органів та цифровізація правосуддя, зокрема використання технологій штучного інтелекту для підвищення точності й ефективності юридичних процедур. У статті зроблено висновок, що у контексті демократичного розвитку держави та європейської інтеграції України забезпечення належного рівня правосуддя, запобігання судовим помилкам і зміцнення довіри суспільства до судової влади є стратегічними пріоритетами, що визначають стабільність правопорядку та гарантії реалізації фундаментальних прав людини.