Модернізація професійної підготовки вчителів у контексті реформ НУШ та цифрових викликів

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз напрямів модернізації системи професійної підготовки вчителів в Україні, що зумовлена одночасним впливом реформи Нової української школи, затвердженням нового професійного стандарту педагога (серпень 2024 р.) та глобальними процесами диджиталізації освітньої галузі. Метою дослідження є систематизація нормативних вимог, аналіз наявних цифрових інструментів педагогічної діяльності та обґрунтування практичних рекомендацій щодо інтеграції цифрових компетентностей у зміст підготовки вчителів відповідно до Європейської рамки DigCompEdu. У дослідженні використано комплекс наукових підходів: порівняльний аналіз педагогічних систем, упорядкування законодавчих і нормативних актів, синтез практичного досвіду України та інших країн, а також якісне опрацювання академічних джерел і державних статистичних матеріалів за період із 2023 по 2026 рік. Проведене дослідження засвідчило, що оновлений фаховий стандарт педагога закріплює володіння цифровими технологіями як невід'ємну складову професійної кваліфікації, проте фактичне наповнення освітніх програм переважної більшості закладів педагогічної освіти суттєво відстає від задекларованих норм ‒ питома вага технологічно орієнтованих дисциплін лишається вкрай незначною. Здійснено огляд дидактичного потенціалу середовищ Google Workspace for Education, Microsoft 365 Education, Moodle, а також генеративних систем на основі штучного інтелекту в контексті їхнього застосування у професійній роботі педагога. Розроблено модель із чотирма послідовними рівнями безперервного впровадження технологічних умінь у процес фахової підготовки майбутніх учителів; ця модель узгоджена з рівневою структурою DigCompEdu і передбачає поступове зростання складності ‒ від елементарних навичок роботи з цифровими ресурсами до самостійного конструювання електронних навчальних екосистем. Оригінальність роботи визначається тим, що вперше здійснено комплексне зіставлення вимог оновленого фахового стандарту педагога, європейської рамки DigCompEdu та ключових положень реформи Нової української школи з метою окреслення пріоритетних напрямів оновлення змісту педагогічної освіти. Практичне значення результатів визначається можливістю використання наведених рекомендацій, порівняльних таблиць та моделі розробниками освітніх програм, адміністраціями педагогічних університетів та інститутами післядипломної педагогічної освіти.