Цифровізація публічного управління як інструмент адміністративно-правового розвитку об'єднаних територіальних громад

Автор(и)

  • Володимир Володимирович Запотічний ЗВО «Львівський університет бізнесу та права», Україна https://orcid.org/0009-0002-3103-7706

Ключові слова:

цифровізація, публічне управління, об'єднані територіальні громади, адміністративно-правовий розвиток, електронне урядування, цифрова трансформація, ЦНАП, цифровий розрив

Анотація

У статті досліджено цифровізацію публічного управління як інструмент адміністративно-правового розвитку об'єднаних територіальних громад України у період 2018–2023 років. Проведено понятійне розмежування термінів «цифровізація», «електронне урядування», «цифрова трансформація» та «цифрове врядування» в контексті адміністративно-правової доктрини, обґрунтовано їх нетотожність і наслідки термінологічного змішування для регуляторних рішень на рівні громад. Проаналізовано нормативну архітектуру цифровізації муніципального рівня, зокрема Закони України «Про адміністративні послуги», «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг», «Про публічні електронні реєстри», Концепцію розвитку електронного урядування та підзаконні акти щодо функціонування системи «Трембіта» і порталу «Дія». Виявлено характерну прогалину між де-юре та де-факто повноваженнями об'єднаних територіальних громад у цифровій сфері, що загострилася після укрупнення районів у 2020 році та пов'язана з неузгодженістю базового законодавства про місцеве самоврядування із новітнім цифровим регулюванням. Висунуто та обґрунтовано гіпотезу про перетворення цифрового розриву між міськими і сільськими громадами на нову форму адміністративно-правової нерівності, не передбачену конституційним устроєм. Оцінено ключові інструменти цифровізації (платформа «Дія», система «Трембіта», «Вулик», Prozorro, електронні петиції) та ідентифіковано асинхронність між нормативним регулюванням і технологічним впровадженням. Досліджено ризики формалізації цифровізації, кібербезпеки в умовах воєнного стану та фінансової залежності від зовнішніх донорів. Проведено порівняльний аналіз естонської (X-Road), польської (ePUAP) та румунської моделей цифрового муніципального управління з оцінкою їх адаптивності до українських умов. Сформульовано чотири умови, за яких цифровізація переходить від формального compliance до справжнього інструменту адміністративно-правового розвитку громад.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-30

Як цитувати

Запотічний, В. В. (2023). Цифровізація публічного управління як інструмент адміністративно-правового розвитку об’єднаних територіальних громад. Академічні візії, (19). вилучено із https://www.academy-vision.org/index.php/av/article/view/3044

Номер

Розділ

Право